Лісова красуня

У зеленому хвойному лісі жило багато ялинок.
Всі вони були різного віку та росту.
Наближалось свято Нового року.
Саме до цього свята у ліс приходили люди і вирубували ялинки.
А ті були раді, що, хоч і висохнуть, та побачать свято.
Між великих і гарних ялинок вже кілька років росла невеличка смерічка.
Вона була така непримітна, що ніхто з людей і не глянув на неї.
Та пройшло кілька годин, і довкола неї не залишилось жодної ялиночки.
Всіх їх забрали люди.
Смерічка стала сумувати:
- Невже, я не гарна? Невже не заслуговую на свято, - думала вона.
Тут на новоствореній галявині почали збиратися звірята: зайчики і білочки, рогаті олені, польові миші і навіть лисиці, а в повітрі пролітали великі сови і маленькі горобці та синички.
- Яка гарна смерічка. І чого ми не помічали її раніше? - вигукнула сова.
- Довкола неї росли більші ялинки, тому вона здавалась всім непомітною, - відповіло зайченя. Воно знало про смерічку, бо часто ховалось під нею.
- Тоді прикрасимо її. Тим більше, що довкола багато місця. Буде де і хоровод поводити.
Звірі почали зносити прикраси. У них не було різнобарвних кульок, золотистого дощику і цукерок, як у людей. Тому білочка принесла шишки та горішки, синички притягли червоні грона калини, а з неба присипало трохи снігом, і маленька смерічка перетворилась у справжню лісову красуню.
А звірята раділи: співали пісень, водили хоровод довкола ялинки і просто веселились.
Адже під час свята і ворожнеча забувається.
Незабаром і Дід Мороз подарунки привіз.
Всі раділи.
А найбільше смерічка, адже вона була святково одягнута.
Це був її перший Новий рік.

Казку можна послухати в рамках проєкту УІК та МЕГОГО "365 казок на ніч" за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=DWC2WDKFt2E&list=PLn2E1hd_mGr4vAEcXo3ikL...

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна