Феї, гноми і домовички

- Апчхи, апчхи!
Гном Редиска сидів на стільчику біля плити і раз за разом чхав.
Передним у казанку парувало найкраще гостре лечо. І маленький кухар перевіряв на нюх кількість спецій.
- Здається, я трошки переборщив із перцем, - засмутився він, але спробувати на смак не наважився.
За деякий час страва була готова, Редиска погасив вогонь та пішов відпочивати.

У лісі, на галявині росли яголи суниці.
Равлики Стук і Гук прокинулися пораніше, щоб встигнути ними поласувати.
Стук глянув на сонце, яке щойно з'явилося над горизонтом і подумав: "Пора! Дорога дуууже довга".
Гук з іншого боку галявини помітив лиш одного промінця і подумав: "Рано ще, можна й поспати!"

У бібліотеці, на найвищій книжковій полиці сидів гном і читав.
Його вже років п'ятдесят мучило питання длброти і милосердя. Але такого у своєму підземному житті Смарагд не зустрічав.
Тому якось вранці залишив Рубіна, Опала і Сапфіра, своїх молодших братів, і пішов шукати щастя.
Мав із собою жменьку таких же зелених камінців, як одяг та ім'я, тому завзято крокував у незнайомому напрямку.

Русалонька Оффі сиділа на одній з великих каменюк, що визирали з-під води Волошкового моря.
Їй ще не дозволяли виходити на берег Соломинок, але на поверхню підійматися не забороняли.

У довіднику, який він витягнув, все було на місці. Зверху назва. Під нею малюнок з короткими замітками про колір квітів та розмір рослини. Іноді окремо вимальовувалися й плоди, щоб не сплутати їх ні з якими іншими.
І лише після тоді подавалися відомості, де росте, яка користь від неї, як заготовляти чи готувати цілющі настоянки.