Феї, гноми і домовички

Русалонька Оффі сиділа на одній з великих каменюк, що визирали з-під води Волошкового моря.
Їй ще не дозволяли виходити на берег Соломинок, але на поверхню підійматися не забороняли.

У довіднику, який він витягнув, все було на місці. Зверху назва. Під нею малюнок з короткими замітками про колір квітів та розмір рослини. Іноді окремо вимальовувалися й плоди, щоб не сплутати їх ні з якими іншими.
І лише після тоді подавалися відомості, де росте, яка користь від неї, як заготовляти чи готувати цілющі настоянки.

Гном-садівник Дзвоник вийшов вранці з хатинки-пенька. Він перевірив, чи не розквітла ще чайна троянда, з якої сушив пелюстки до чаю і варив солодке варення. Та ні. Мабуть, ще не час, бо лише густо майоріли нарциси та тюльпани.
Ось над блакитними очками пролісків промайнув метелик.
-- Щось ти цього року рано свою троянду виглядаєш. Я ще й кульбабок-сонечок не зустрічав навіть.

Напівпрозорий привид замку сидів біля руїн вежі.
Він давно вже покаявся у своїх вчинках. Але волі так і не отримав.
Скільки туристів бачив до цього часу? Стільки ж історію свого злочину чув...
-- Розказували мені колись лісові гноми, що знають вони таємницю, як звільнити Привида від прокляття, -- почув він пташині голоси якось на світанку серед дерев.

Принцеса чайної церемонії
Одного разу принцеса Золотоволоска, яка проживала в Ліліпутії, запросила до себе на чаювання кілька подруг.
Коли вони прийшли, то побачили не звичайні стільці, а пнрнвернуті велетенські чашки, які стояли на блюдечках. -- Добре, що стіл залишився нормальним, - засміялась Фіалка.
-- І чайник, -- додала Піонія. -- А ще чай.