У ванній

Жила-була маленька дівчинка Аліночка.
Вона дуже сильно любила воду, тому спокійно хлюпалась у ванній.
Поки одного разу щось їй не сподобалось. Матуся не могла зрозуміти, чи водичка була загарячою, чи маленька посковзнулась, а цього ніхто не помітив.
З того часу для мами стало дуже важко купати крихітку.

Микитка любив водичку. Навіть дуже: восени бігати по калюжах і підіймати сотні бризг за собою. Влітку сидіти у озері і шукати на дні щось цікаве: камінець чи мушлю.
Та й у ванній половити рибку чи постріляти водним пістолетиком теж був гаразд.
Але було щось таке, чого хлопчик не любив: миття милом. Тому, коли приходив час митися, хлопчик ховав мило якнайдалі.

Того вечора, коли дві сестрички вже сиділи у ванній з водою, до них з полиці спустився пелікан.
За ним пірнула рибка.
А тоді й курча зі своїм корабликом -- половинкою яєчка опинилось у воді.
Дівчатка взяли рибку, по черзі набирали водичку в неї, і виливали на голову пелікану.
Пташка відкривала дзьоб, а там крутився червоненький м'ячик.

У мами Соні було дві маленькі донечки Надійка і Віка.
Найбільше дівчатка любили плескатися у ванній.
Тому татусь і матуся купували дівчаткам різні іграшки для ванної.
Одного разу бабуся принесла внучкам подарунок: фонтан-принцесу. А наступного дня татко після роботи подарував крихіткам кораблик з морською зірочкою, морським коником і рибкою.
Дівчатка ввечері влаштували собі довге купання.

У однієї крихітної дівчинки, яка страшенно любила купатися, була ціла колекція плаваючих іграшок. Серед них сімейство бегемотиків та родина каченяток займали перше місце.
Та одного вечора татусь приніс маленькій нові іграшки - різнокольорові рибки. Серед них ще й краб з восьминогом причаїлись.
Тому й купання вийшло дуже цікавим.