Мильна історія

Микитка любив водичку. Навіть дуже: восени бігати по калюжах і підіймати сотні бризг за собою. Влітку сидіти у озері і шукати на дні щось цікаве: камінець чи мушлю.
Та й у ванній половити рибку чи постріляти водним пістолетиком теж був гаразд.
Але було щось таке, чого хлопчик не любив: миття милом. Тому, коли приходив час митися, хлопчик ховав мило якнайдалі.
Але одного разу, коли малюк лише заліз у воду і потягнувся за корабликом, мило впало у воду.
Микитка не звернув на це уваги, тому влаштовував у ванній шторм, який кораблик успішно пройшов, потім риболовлю з розхлюпуванням води...
Але, коли у ванній почала з'являтися піна, хлопчик трохи розгубився.
Хоча продовжував гратися.
Аж тут він послизнувся. І в руках у малого опинилося мило. На одну мить, а тоді далі впало.
Малюк хотів змити піну з рук, але спочатку він дмухнув на незакритий кулачок, а звідти вирвалась мильна бульбашка.
Через хвилину мило вже було у лівій ручці. Правою Микитка пускав бульбашки і весело сміявся.
Тепер він буде митися. А з пінки спробує дути бульбашки.
Це ж так весело.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна