Іграшки

Наближалися зимові свята - час, коли співали пісні, пахло хвою і мандаринками, а діти чекали подарунків.
У містечку Радісному батьки й дорослі поспішали до "Крамниці дитячого щастя", щоб вибрати найкращі іграшки з секретиками. Адже головний продавець, дядечко Здивуйвсіх ніколи не зізнавався, що вміють його іграшки, поки не опиняться в руках своїх маленьких господарів.

Ця історія почалася дуже давно, коли Майстер був молодим ще, а його іграшки не такими досконалими.
Цей пупсик відразу одягнувся у джинсового каптурика та комбінезона й оселився на верхній полиці майстерні.
Та трапилось так, що творець іграшок геть за нього забув.

Якось давно, чи зовсім недавно, далеко, чи геть по сусідству на світ з допомогою голки і ниток, з клаптиків тканини та ніжного мережива народилась Киця.
Її біле хутро лагідно обіймала блакитна сукеночка, рукавчики мереживом швидше нагадували тендітні крильця. На задніх лапках були блакитні черевички, а біля вушка - такий же бантик. В правій лапці красуня тримала вишукану сумочку.

Десь близько чи далеко жив хлопчик Матвійко. Його машинки часто без коліс бували. І з поламаними дверцятами. Був він неуважний: то трансформеру руку поїздом переїде, то солдатиків мокнути у ванній залишить. А під ліжком серез залишків конструкторів жили... Та хто ж пригадає, що там колись був перший гараж і аеропорт біля зоопарку.
Якось серед ночі Жирафа витягла з-під ліжечка свою довгу шию:

Маленька Оксанка розбирала іграшки, подаровані їй на трьохріччя.
Серед інших лежала коробочка з намальованим лікарем.
-- Ура, в мене є справжній лікарський набір!
Дівчинка відкрила валізку, а звідти на підлогу посипались і градусник, і тонометр, стетоскоп, колба, дзеркальце лора...
А з самого верху лежав Укольчик.
І, хоч він юув пластиковий, маленька все рівно розплакалась.