Африка

У далекій Африці, куди рідко потрапляють люди, жила сім'я слонів.
Та маленьке слоненя було незвичним. Воно залюбки гралися в хованки з мишенятами, але, як тільки спускалися сутінки, ховалося до мами під бока.
Малюку здавалося, що у траві на нього чатують страховиська, а гілки дерев нагадували скручені руки чудовиськ.

У Африці, серед піщаних гір жила собі ящірка. Така маленька-маленька, майже непомітна.
Але піски довкола нагрівалися так сильно, що ця маленька тваринка вирішила пошукати собі інше помешкання.
Вона повзла довго-довго, відпочиваючи вдень, коли сонечко нестерпно пекло, і рухаючись вночі, як землю огортала прохолода.

Якось в Африці під великим деревом народилось маленьке левеня. Воно було зовсім крихітне. І злякалось всього: все ж таке велике.
Коли Лео підріс (а левеня так назвали), він не перестав боятися всього.
Він боявся і мавп, які стрибали над його головою, і бегемотів з їхніми велетенськими пащами, і слонів, які мали такі величезні бивні. Навіть пташок, що літали вгорі, боялось левеня.

Ви знаєте, що страуси люблять ховати голову в пісок?
Вони навіть так спати можуть.
Та одного разу з'явився страус, який не хотів цього робити.
- А навіщо? запитував він у батьків і родичів.
Ті лише розгублено дивились на дивака.
- Так прийнято. Так можна уникнути небезпеки, - лунала звідусіль відповідь.
Та страус продовжував всіх дивувати:

На великій річці Ніл жив крокодил Нел.
Але він відрізнявся від своїх родичів тим, що не їв ні птахів, ні тварин. А полюбляв банани.
Тому й товаришував з мавпами, які ділилися з Нелом цими фруктами. Самому ж крокодилу на високу пальму не залізти.
Дуже рідко до Нела прилітав великий папуга, що знав людську мову. Він розповідав крокодилу багато цікавого.