Ведмежа з чарівної крамнички

Наближалися зимові свята - час, коли співали пісні, пахло хвою і мандаринками, а діти чекали подарунків.
У містечку Радісному батьки й дорослі поспішали до "Крамниці дитячого щастя", щоб вибрати найкращі іграшки з секретиками. Адже головний продавець, дядечко Здивуйвсіх ніколи не зізнавався, що вміють його іграшки, поки не опиняться в руках своїх маленьких господарів.
Одного разу вітрину магазину заглядали сумні дитячі очі.
Цю дівчинку Здивуйвсіх що ніколи не бачив. Чарівник вийшов до неї.
- Як тебе звуть?
- Оксанкою.
- Ти нещодавно тут живеш?
- Ми з тіткою приїхали вчора. Їй запропонували тут роботу, але ми ще не встигли нічого купити до свят.
Вона сумно зітхнула, а рожеві від морозу щічки опустилися.
- Я тобі подарую те що ти захочеш. Нехай це буде подарунком до вашого приїзду.
Здивуйвсіх відчинив перед гостею двері крамнички, і Оксанки розбіглися всередині очі, а подих перехопило від здивування та захоплення - зайчики, ляльки та їх будиночки, паровози... Але ось вона побачила в кутку м'якенького ведмедика.
- Можна, мені його? Він охоронятиме мене вночі, бо спатиме поруч.
- Звісно. Бери.
А ввечері дівчинка довідалася, що її ведмедик розповідає найцікавіші у світі казки.

© Марія Солтис-Смирнова