Швейних справ майстер

Ця історія почалася дуже давно, коли Майстер був молодим ще, а його іграшки не такими досконалими.
Цей пупсик відразу одягнувся у джинсового каптурика та комбінезона й оселився на верхній полиці майстерні.
Та трапилось так, що творець іграшок геть за нього забув.
А той сидить собі зверху і спостерігає: от Майстер на тканині дрібні деталі малює і ножицями їх вирізає, тут нитку в вушко голки одягає...
Стільки разів все це бачив, що й сам вже би сукню ляльці пошив.
Рухи вночі повторює. Іграшки знизу його Кравцем назвали.
Якось до майстерні прийшла Дівчинка.
Щебетала щось про школу, новенький портфелик і гарні ручки.
А тоді:
- Дідусю, я трошки боюся.
- Я тобі дещо подарую. Він буде тобі допомагати і страхи відганяти.
А сам дивиться, що в майстерні ще є - вчора перед святом на ринку всі іграшки розкупили.
Тут і побачив зверху лялечку в кашкетику.
- Ось він!
Так Кравець потрапив до Зої.
Зоя жила у кімнаті, де і покривало на ліжку, і фіранки були рожевого кольору.
А всі лялечки, біля котрих вона посадила пупса мали рожеві сукні.
"Сподіваюсь, мене не одягнуть в рожеве," - подумав він.
А дівчинка дістала голку, нитку і рожеву тканинку.
- Це буде чудова спідничка для Юліної ляльки. Тільки мені треба помічник.
І вона взяла свою нову іграшку. Посадила Краввця між ножиць і ниток, між тканинок і мережива.
- Ти будеш головним кравцем. Тримай голку.
Дівчинка встромила йому голку і дуже здивувалась, що вона гарно лягла між пальців.
- З таким помічником і робота робиться швидше, - сказала Зоя.
Вона не помітила крихітну посмішку. Та спідничка дійсно пошилася напрочуд швидко.
...Минуло кілька місяців, відколи дівчинка почала ходити до школи. Та вона й забула, чому дідусь подарував їй пупса у джинсовому комбінезоні, адже кращого за нього швейних справ майстра годі й знайти.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна