Киця-аристократка
Якось давно, чи зовсім недавно, далеко, чи геть по сусідству на світ з допомогою голки і ниток, з клаптиків тканини та ніжного мережива народилась Киця.
Її біле хутро лагідно обіймала блакитна сукеночка, рукавчики мереживом швидше нагадували тендітні крильця. На задніх лапках були блакитні черевички, а біля вушка - такий же бантик. В правій лапці красуня тримала вишукану сумочку.
Коли киця залишилась сама, розплющила оченята кольору неба і роздивилась довкола.
Аж тут вона побачила клубочки ниток. Тільки вони були більші за крихітну білявку.
На стіні висіло дзеркало.
Маленька іграшка побачила там себе: "А мені личить така сумочка. І бантик дуже гарний".
У вікно заглянув горобець. Він побачив поруч на поличці крихітну Кицю і розсміявся:
- Цвінь-цвірінь, яка мала. І ще зовсім не страшна!
Білявка не розуміла, чому її треба боятися.
Але їй так самотньо було серед велетенських клубків, що Киця, несміливо перебираючи лапками,перебралася до краю полички.
- Цвінь-цвірінь, яка мала! І не справжня геть вона! - горобець так голосно дивувався, що до нього ще кілька пташок підлетіли.
- Киця! Киця! Киця! - співала синиця.
Тільки крихітці від шуму захотілося сховатись і вона перебралась за найбільший клубочок і заснула.
А, коли темінь за вікном змінилась чарівним світлом, що блимало на стінах, відстрибувало від дзеркала і гралося в хованки за клубками, її ніжно приголубили руки, які її створили.
Кицю поклали у коробку з прозорою плівкою, перев'язали блакитною стрічкою і...
"Цок-цок," - стукали десь поруч каблуки.
А тоді коробку дістали на поверхню.
Над Кицею схилилась Дівчинка з такими ж блакитними оченятами. Рожеві щічки то ховало, то відкривали світлі, наче її хутро, кучерики.
Пальчики лагідно пробігли по прозорій плівці:
- Киця гарна!
І через хвилинку вони вже тримали її за лапку, оглядали сумочку, черевички, бантик.
- Яка гарна сукня! - сказала Дівчинка. - Матусю, пошиєш мені схожу? І сумочку, куди Кицю класти, коли ми будемо йти на прогулянку.
Мама посміхалась:
- Так, так, сонечко.
Вона була щаслива від того, що доці сподобався подарунок.
Киця вже сиділа на клубочку і гойдалась. Її нова подружка співала пісеньку про сонечко і погойдувала іграшку.
Ввечері Мама читала казку, а дві подружки тихенько лежали і слухали.
Вони мріяли завтра піти разом на прогулянку, адже там їх чекатиме нове знайомство і цікава пригода.
Правда?
© Солтис-Смирнова Марія Петрівна