Феї, гноми і домовички

Яким великим витівником був цей бешкетник!
Ну й дня не проходило, щоб він чогось не вдіяв. І не тому, що він хотів щось розбити, перевернути чи зламати.
Просто у Бешкетника було дуже багато енергії. І ніхто не знав, що з нею робити.
Ось так і виходило: відправлять брати його мити посуд, а Бешкетник обов'язково тарілку чи чашку розіб'є.

Ще один брат-гном називався Пихатий. Це тому, що він собою сильно пишався і ходив постійно з задертим носом.
Саме тому він і не виходив з дому, щоб не перечепитися ніде, бо й очі у нього вгору підняті.
Та одного разу, коли всі гноми брати вибралися на пікнік, щоб на свіжому повітрі поласувати ягодами, Пихатому довелося також йти.

Ще одним братом-гномом був Нечупара.
Ні, він не був лінивим. Просто неохайним.
Більш за все Нечупара не любив вмиватися. Та й переодягатися для нього було непосильною працею. А про всякі там застібки, зав'язки і ґудзики на одежі... Краще промовчати.
Саме тому й був схожий нечупара не на порядного гнома, а на якесь опудало.

Ох, цей Лінивець!
Всім братам через нього було іноді не по собі, бо доводилось братам по черзі всю роботу замість цього брата робити.
А чого?
Та тільки йому дадуть завдання, як Лінивець шмиг в найдальшу кімнату або на горище, або, коли тепло, на верхівку дуба, щоб на сонечку погрітися, і спати.
Так і може цілий день спати.
І навіть їсти не хоче!

Одного теплого літнього дня, коли всі брати гноми поралися по господарству, Прожора залишився на кухні сам.
Йому доручили відповідальну роботу - помити увесь посуд.
Що він і зробив. Навіть не розбив жодної чашки і тарілки!
От тільки відразу ж після цієї праці захотілось поїсти чогось смачненького.