Пригоди гномів. Нечупара

Ще одним братом-гномом був Нечупара.
Ні, він не був лінивим. Просто неохайним.
Більш за все Нечупара не любив вмиватися. Та й переодягатися для нього було непосильною працею. А про всякі там застібки, зав'язки і ґудзики на одежі... Краще промовчати.
Саме тому й був схожий нечупара не на порядного гнома, а на якесь опудало.
І як тільки не вмовляли його, все ж не могли вмовити вмиватися і нормально одягатися.
Та цьому прийшов кінець.
Одного разу, коли Нечупара допомагав братам по господарству, його відправили збирати дрова.
Гном зайшов у ту частину лісу, де багато дерев були повалені вітром.
Та тільки він почав збирати хмиз, як зачепився за велику гілку і впав. Після вчорашнього дощу залишилось на землі велике болото. Ось туди і приземлився неуважний Нечупара. Та й штанину він повністю роздер.
Коли гном у подертому і брудному одязі підійшов до дому, брати його не впізнали. Подумали, що якийсь лісовик заблукав. Тому вони швидко взяли палиці і пішли назустріч.
Тільки потім вони помітили шапочку Нечупари і хмиз в руках.
"Ну, тепер від купання не відвертишся," - подумав брудний гном.
Брати допомогли йому нагріти воду і вилити її в ванну. Принесли чисті рушники і запашне мило.
Нечупара гарно вимився. Його взагалі перестала лякати вода і мило. Навіть було досить приємно почуватися чистим.
Та одяг ні пранню ні шиттю не піддавався. Довелось і вдягнутися в чисте. І, як не дивно, брати підібрали Нечупарі таке вбрання, що ґудзиків, кнопок, замків і шнурків там не було.
Нечупара раптом подивився на себе в дзеркало. Він і не пригадував себе таким чистим. А відображення було таким милим, що гному перехотілося ходити брудним і неохайним.
Саме тому він кожного ранку вмивався і разом з братами прав свій одяг.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна