Феї, гноми і домовички

У старому і дуже великому лісі, де жило багато різних тварин, а дерева у спекотний день перетворювались на велетенські парасольки, що не пропускали промінчики вниз.
І лише на галявинах, де дерев не було, яскраво світило сонечко, даруючи лісовим мешканцям своє тепло.
От біля однієї великої галявини ріс старий дуб, але він ще залишався могутнім деревом.

Домовичок Миколка вже кілька раз допомагав господині на кухні.
Одного дня вони борщ варили, іншого тушкували курочку з овочами, навіть кілька днів назад пекли пиріжки. Такі пухкі і смачні, з вишеньками.
Миколка вирішив, що цього разу на кухні впорається сам.
Тим більше завтра свято, і домовичок хотів влаштувати всім сюрприз.

Вже кілька днів Миколка задумувався, як же попрати речі.
Справа в тому, що увесь його одяг вже забруднився, а просити господиню, щоб вона випрала домовичок не хотів, бо це він має бути помічником, а не навпаки.
У новому будинку, де тепер жив малий рудий Миколка була пральна машина.
Але ж у школі домовиків не розповідали про такі речі.

У школі домовиків учнів ніколи не вчили, як треба прибирати.
Розповіли тільки, що у прибиранні в нагоді стануть мітла з лопаткою та ганчірка.
Але господиня мала якусь таку цікаву машину, яка сильно гуділа.
Та Миколка вирішив обійтися мітлою з лопаткою.

Минуло кілька днів з того часу, як домовичок залишався сам з Мишком та Софійкою.
Цього разу ввечері очікували багато гостей.
Відвідувачі принесли дітям кілька нових іграшок і малята сиділи у вітальні на підлозі й гралися подарунками.
Час минув швидко, Михайлик почав сонно потирати оченята.
Господиня пішла годувати донечку й синочка.
Миколка попрямував за ними на кухню.