Пригоди гномів. Прожора

Одного теплого літнього дня, коли всі брати гноми поралися по господарству, Прожора залишився на кухні сам.
Йому доручили відповідальну роботу - помити увесь посуд.
Що він і зробив. Навіть не розбив жодної чашки і тарілки!
От тільки відразу ж після цієї праці захотілось поїсти чогось смачненького.
Гном заліз у холодильник, а там було багато ягід. Суниця й малинка пахли так солодко, що ласун не втримався.
Та й отямився Прожора, коли обидві миски були вже повністю порожні.
А найстарший брат мав саме сьогодні готувати ягідний торт - завтра у Лінивця день народження.
Оце халепа!
Та гном не розгубився, схопив миски - і чимдуж до лісу.
Та поки добіг до ягідника, знову зголоднів. Тому спочатку ягоди клалися не до миски, а до роту.
Згодом і посудина була заповнена червоненькими суничками.
Та ще й малину треба відшукати!
Прожора побіг до малинника.
Ягоди на кущах виглядали так апетитно, що майже половина з них з''їлась.
Поки ласун набрав малини у посудину, брати вже почали його шукати.
Та тільки гном прийшов до хати, як у нього розболівся живіт.
Боркотун оглянув молодшого брата і серйозно запитав:
- Що ти їв?
Прожора чесно признався, що з'їв всі ягоди з холодильника, а потім і в лісі добре поїв.
- Ти об'ївся ягід. Тепер кілька днів будеш лише пити трав'яний чай, бо інакше у тебе лусне живіт, - рішуче сказав сивобородий Боркотун.
І хворий відразу зрозумів, що сперечатися не варто.
А живіт у нього все роздувався і роздувався.
Аж коли йому Жаднюга приніс теплого чаю, стало трохи легше.
І Прожора вирішив прислухатися до слів найстаршого брата.
Два дні він пив лише чай.
Йому навіть не хотілось ягідного торту, бо при згадці про їжу живіт знову починав боліти.
Але, коли гном-ласун виздоровів, він перестав багато їсти.
Бо відразу, як він переїдав, починав здуватися живіт.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна