Нові квіти

Двері до бібліотеки розчахнулися, наче ворота чарівного замку.
Всередину увірвався легкий весняний вітер, що приніс ніжний квітковий духмянець.
Двоє відвідувачів, які ходили поміж стелажами здивовано переглянулися адже нікого не побачили ні на порозі, ні біля бібліотечної кафедри.
- Що за нечисть?!
Молоденька бібліотекарка зиркнула на двері і пішла їх зачиняти. Але завмерла на місці - на порозі стояв горщик з дивовижними незнайомими квітами.
"О, новий мешканець нашої оранжереї," - зраділа вона.
Торік у бібліотеці почали садити і розсаджувати квіти. Їхня невеличка оранжерея навіть стала кілька разів місцем фотосесії. Так про бібліотеку написали статтю.
"...Але треба дізнатися що це за квіти. Може якісь отруйні?"
Панна Лілія відкрила ноутбук і в пошуковику комп'ютера спробувала знайти зображення нової квітки.
Отямилася тоді, коли за відвідувачами бібліотеки нарешті зачинилися двері, а пошук так і не дав бажаного результату.
- Як тут тісно! Нарешті я зможу звідси вийти!
Бібліотекарка побачила шапочку у вигляді дзвіночка що вилізла з горщика.
- Я - Дзвіночок. Садовий гном.
Він розповів, що прочитав статтю про їхню оранжерею, і вирішив переїхати сюди допомагати доглядати за квітами.
- з радістю поділюся роботою, - мовила панна Лілія.
Вона підхопила горщика з новим мешканцем і понесла їх до інших квітів.
- Весна! Скоро почне цвісти більшість з них!
- ...І роботи вистачить на всіх, - закінчив гномик та пішов обстежувати своє нове помешкання.

© Марія Солтис-Смирнова