Як до Тетянки Миколай приходив

Тетянка не пам'ятала свого першого свята Миколая, тому хотілось, щоб друге не забувалось.
Мама дівчинки, вкладаючи донечку в обідню пору спати, розповідала маленькій про святого, який дуже любить дітей, тому щороку приносить слухняним хлопчикам і дівчаткам подарунки, які кладе їм під подушку.
Засинаючи, Тетянка відповіла, що вона чемна і всіх слухається.
Дівчинка добре виспалась, а потім вони з матусею ходили гуляти.
Цього року зима була сирою і туманною, тому вони просто прогулювались містом, дивлячись на голубів та спостерігаючи за воронячими зграями, що ширяли у повітрі.
Згодом мама показала Тетянці, де ховається сонечко, яке ледь просвічувалось крізь велетенську хмару.
Сутінки швиденько вкривали землю, а дівчинка з цікавістю спостерігала, як засвічуються ліхтарі.
- Пора йти додому, - сказала мама.
Вони поволі рушили між будинками.
Вдома вечір протікав напрочуд швидко і тихо.
Тетянка поїла, після чого разом з мамою грали на іграшковому піаніно.
Незабаром прийшов і татусь.
Вони всі разом сіли дивитися мультик.
А потім читали вечірню казочку.
Коли дівчинка намагалась капризувати, батьки нагадували, що святий Миколай дивиться і не принесе подарунок, якщо Тетянка буде неслухняною.
Маленька швидко заспокоювалась.
Ось вона вже лежить у своєму ліжечку:
- Що принесе Миколай?
Сон легенько схиляє дівчинку все більше до подушки...
Тетянка прокинулась пізно. Того дня вона вирішила відіспатися. І повністю забула про подарунки.
Мама підійшла до ліжечка:
- Доброго ранку, сонечко. А чи є подарунок від Миколайчика у тебе під подушкою?
Вони разом відхилили подушку, а там... Пусто.
Тетянка ледь не розплакалась, але мама показала донечці коробку, що лежала біля ліжечка.
- Бачиш, яка велика коробочка. Святий Миколай боявся, щоб не розбудити тебе, тому поклав коробочку біля ліжечка. Давай, подивимось.
Вони разом розвернули подарунок, де були і цукерки, і мандаринки, і нова лялечка з ліжечком.
- А тепер погодуй свою нову доцю і пограйся з нею. Але спочатку треба подякувати Миколаю.
Мама взяла Тетянку на руки, вони підійшли до вікна і дівчинка голосно сказала:
- Дякую, святий Миколаю. Приходь ще.
Мама посміхнулась і відпустила крихітку, яка побігла гратися з новою лялькою.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна