Про тітоньку "Не знаю"

Жила на світі тітонька.

А яке у неї ім'я - ніхто не міг пригадати.

Була у неї одна велика проблема - тітонька все забувала.

Коли вона хотіла їсти - чомусь лягала спати, коли хотіла почитати книжку - йшла в гості, коли прагнула поплакати - весело сміялась.

Одного сонячного ранку тітонька "Не знаю" пішла на базар.

Вона довго там ходила, я чого хотіла - не знала.

Не змогла пригадати.

На виході тітонька помітила, що купила лише солодощі та фрукти для своїх племінників.

Добре, що ті жили поруч з ринком.

Тітонька швидко опинилась в гостях.

Малюки саме збирались їсти смачну молочну кашку, заправлену маселком.

Побачивши це, "Не знаю" пригадала, що йшла на базар за молоком і маслом, щоб зварити собі кашу.

Племінники пригостили й тітоньку смачною кашкою.

А після приходу додому тітонька більше не хотіла щось забувати.

Всі свої бажання та справи, які мала зробити, тітонька "Не знаю" почала записувати.

Ці папірці вона завжди носила з собою, щоб не забути нічого.

З того часу всі перестали її називати тітонька "Не знаю" і згадали її справжнє ім'я.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна