Про сміливого капітана

На березі моря стояло невелике містечко.

У маленькій хатинці поблизу води разом з батьком-рибалкою і люблячою матусею жив маленький хлопчик.

Він мріяв вирости і побачити весь світ, плаваючи на кораблі.

Та, от лихо, малюк боявся всього.

Та найбільше його лякало море. Бо хлопчик часто спостерігав, як воно з тихого і привітного перетворювалось на шумне і небезпечне.

Батько кілька раз пропонував синові поплисти рибалити разом з ним, та хлопчик щоразу відмовлявся, а в його очах вирував страх.

Та одного разу сталося те, що змінило подальшу долю хлопчика.

Якось вранці він пішом на прогулянку морським берегом.

Раптом на піску він помітив щось яскраве і маленьке. Це була тендітна рибка.

Хвиля її щойно винесла на пісок.

Малюк підняв її і опустив у воду.

Вже через кілька секунд рибина почала плавати. Вона витягла голову з води і людським голосом промовила:

- Дякую тобі, хлопчику. За своє спасіння я б хотіла показати тобі дно морське.

Малюк злякався. Але йому було ще й дуже цікаво, та й образити рибку він не хотів. Тому і погодився.

Рибина надула велику бульбашку, яку одягли на голову хлопчика і вони почали спускатися під воду.

Яке це було диво!

Крізь воду сонце золотило пісок, на якому то тут, то там розкидалі були ракушки.

Корали вигравали у сонячному світлі всіма кольорами і довкола плавало безліч риб. Вони були великі і маленькі, товсті та тонкі. Рибки були різних кольорів, а деякі поєднювали кілька кольорів відразу.

Ось на мить хлопчику здалося, що він побачив веселку. Чи була це одна рибка?

Від вражень у малого навіть голова закрутилась. Рибинка, яку малюк врятував, подумала, що йому не вистачає повітря, тому почала підштовхувати хлопчика до берега.

Цього разу вже була його черга дякувати:

- Спасибі за те, що відчинила для мене двері в інший світ. Тепер я зрозумів, що мій страх перед морем не дозволить мені побачити світ. І, коли я побачив підводне царство, зрозумів, що слід перестати боятися.

З цими словами хлопчик розвернувся і пішов додому, бо й ненька вже почала переживати.

Наступного ж дня він відправився з батьком у море на човнику.

А через кілька років, коли підріс, вийшов у море на справжньому кораблі, щоб здійснити свою мрію.

Як ти думаєш, хлопчик став капітаном?

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна