Про скупого, але доброго дядечка

Жив-був собі дуже багатий дядечко. У нього було стільки грошей, що порахувати їх за один день було неможливо.

Але був цей багатій справжнім скупердяєм.

Якось до нього погостювати приїхало двоє племінників.

Дядечко їх так любив, що вирішив присвятити їм цілий день, відірвавшись від всіх справ.

Малюки захотіли порибалити.

Тим більше, що поруч було мальовниче озеро.

Всі взяли вудилища і відро для риби й пішли до води. Але ловити рибу стали на трьох різних містках.

Незабаром у дядечка клюнуло.

А на гачку, окрім риби щось блищить!

У роті в рибини маленьке золоте колечко з гарним камінчиком.

Рибалка був на сьомому небі від щастя. Він і на риболовлі "надбав" щось цінне!

А по сусідству з багатієм жила родина, де була маленька дівчинка, з нею дружили племінники.

Крихітка почула, що приїхали її друзі і пішла в гості.

Яке було її здивування, коли вона побачила у сусідському домі і своє колечко.

Маленька підійшла до багатія і розповіла, що вчора ходила до озера купатися і загубила ось цього перстня.

Але багатій не хотів так просто розлучатися з знахідкою.

Дівчинка попросила ще раз повернути їй колечко.

Та і це прохання не виконав дядечко.

Маленька заплакала. І саме в цей час до вітальні зайшли племінники багатія.

Побачивши подругу в сльозах, хлопчики почали розпитувати її про нещастя.

Дівчинка розповіла їм те, що перед цим вже розказувала їхньому дядечку.

Потім просили повернути колечко вже троє малюків.

Дивлячись на благання в очах племінників, дядечко не зміг відмовити, адже він так їх любить.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна