Матрьошки у гостях 1

Даринку з Олегом відразу ж відвели у теплу невеличку кімнатку, де було маленьке ліжечко для хлопчика і невеличкий диванчик для дівчинки.
Тут маленька і розклала всі свої скарби з рюкзачка.
Але бабуся незабаром покликала малят до великої вітальні, де стояла гарна прикрашена ялинка.
Даринка захопила матрьошок з собою.
Там вони кілька хвилин погрались, доки дітям не сказали йти снідати.
А лялечки залишились.
"Як добре, що Даринка встигла нас розкласти!" - подумали красунечки, збираючись обстежити нове приміщення.
Та їх всіх у першу чергу вабила ялинка.
Найбільша матрьошка у кількох кульках на ялинці побачила своє відображення, про що відразу сказала меншим сестричкам.
Наймолодша, яка була дуже сміливою лялечкою, захотіла торкнутися різнокольорових лампочок, що мерехтіли на ялинці. Та тільки вона підкотилась до зеленого дерева, як від нього розповсюдився приємний, але дуже сильний запах хвої. Він просто "збив" лялечку з основи, і вона немічно перевернулась.
Та тут їй на допомогу прийшли... ні, не її старші сестри, а старий дідусь у червоній шубі і білий дивний чоловічок, що був зроблений з кульок.
Крихітна матрьошка уважно дивилась на своїх рятівників.
А інші лялечки, почувши шум, зараз же поспішили туди.
- Я Дід Мороз, а це Сніговик - він мій помічник, - промовив білобородий дідусь. - А завтра вранці тут будуть ще й подарунки, які принесе великий Дід Мороз, бо я лише його маленька копія.
- А що це за дерево, чому його прикрасили? - запитала одна з матрьошок.
- Це ялинка, її наряджають на Новорічні та Різдвяні свята! Вішають зверху іграшки, цукерки, печиво, дощик і такі цікаві маленькі лампочки.
- Гарно! - промовили всі лялечки хором.
Вони лише встигли торкнутися всіх прикрас, що були знизу, як з кухні вже почувся шум, тому вони швиденько попрямували на місце, де їх залишила Даринка.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна