Як книжечка застудилась

У маленької дівчинки Ларочки було дуже багато книжечок.
Вона ще не вміла читати, але з радістю їх гортала, роздивляючись яскраві малюнки зі звірятами, машинками, рибками, овочами і фруктами.
От тільки не вистачало маленькій терпіння довго їх гортати.
Одного зимового вечора, коли на вулиці було не так морозно, як волого, а вітер-хитрун проникав у всі щілини під вхідними і балконними дверима, Ларочка сиділа на дивані і переглядала книжечку про машинку-таксі, у якій водієм був бобер.
В той день дівчинка була трохи збудженою, бо у гості прийшла тьотя. Тому через кілька хвилин маленька кинула книжечку на підлогу і побігла дивитися мультик.
- А якщо книжечці боляче? - спитала мама.
Крихітка відвернулась до бігаючих на екрані собачок.
От тільки книжечці стало не по собі - вітер пробирався крізь сторінки, охолоджуючи всі малюнки і слова.
Маленька господиня не спішила підіймати її, мама була зайнята на кухні, тато дівчинки ще не повернувся з роботи.
Аж, коли Ларочку клали спати, матуся з маленькою побачили лежачу під столом книжку.
Її відразу ж поклали до інших на поличку, але машинка всередині вже почала хворобливо пихтіти.
На ранок Ларочка знову задумала погортати книжечку з таксі, у якої навіть були справжні колеса.
Але, як тільки крихітка побачила, що колеса підозріло тремтять, вона злякалась, впустила книжку і побігла до мами.
Жінка пішла з донечкою знову до дитячої кімнати, вона сміливо відкрила книжечку і побачила, що бобер-водій увесь труситься, а букви просто почали розпливатись - сторінки були не просто теплими, а навіть гарячими.
Напоїти книжку гарячим чаєм з малиною вони не могли, тому просто вирішили її добре прогріти.
Книжечку розкрили і поклали біля гарячої батареї. Вона швидко зігрілась, потім стало спекотно, і малі колеса почали трохи від'їжджати від джерела тепла.
Та це побачила Ларочка. Вона схилилась над утікачкою і тихо промовила:
- Вибач, що залишила тебе на підлозі. Але тепер тобі потрібно вилікуватись, бо як я інакше розглядатиму малюнки, а мама читатиме мені казку.
Книжечка дозволила покласти себе знову біля батареї.
А дівчинка зрозуміла, що не слід кидати іграшки і книжки на підлогу.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна