Оленчин одяг втікає

Одного весняного ранку Оленка прокинулась з думкою, що вона з сьогоднішнього дня не буде більше одягатися.
Гарно вмившись, дівчинка помітила, що її піжама замочена водою. Маленька її просто зняла, але одягати якийсь домашній одяг не захотіла - вдома ж можна ходити і роздягнутою - були вихідні.
Вона поїла і побігла у свою кімнатку - її чекали олівці й альбом.
Через якийсь час, коли на папері виник гарний лев блакитного кольору, бо жовтий олівець пішов у гості до сусідської дівчинки малювати курчаток, мама покликала доцю до себе. Матуся збиралась у магазин і хотіла взяти Оленку з собою.
Але крихітка не захотіла - вона відмовилась одягатись.
Дівчинка провела маму до дверей і кинулась назад у дитячу: час годувати своїх ляльок.
Коли мама повернулась з магазину, вони пішли разом готувати обід.
Оленка мила крупу і овочі, тому навіть її маєчка стала червоною від буряка.
Маленька її зняла, але нову не одягнула.
Мама здивовано спитала:
- Оленко, ти взагалі не будеш одягатися чи лише сьогодні?
- Взагалі, - відповіла та.
- Але ж твоя одежа може образитися. Що ж ти з нею будеш робити, якщо не одягати?
- Вона просто висітиме.
- Але ж їй буде сумно.
Оленка повернулась і пішла вкладати спати свої іграшки.
З кухні так смачно пахло, що вона відразу ж побігла туди.
Гарно поївши борщика і картопельки тушкованої, крихітка згадала, що її чекає розстелене ліжечко з новою білизною, на якій безліч різнокольорових метеликів.
Як тільки вона лягла, матуся взялася перебирати її речі. Адже діти так швидко ростуть. Вона забрала всі маленькі кофтини і колготи, сарафанчики і сукеночки, спіднички і штанці. Склався у кульок і улюблений Оленчин халатик, який лежав прямо біля дитячого ліжечка.
Саме відсутність халата з жабенятками привернула увагу дівчинки, коли вона прокинулась.
Маленька спустилась на підлогу і почала проводити ревізію своїх речей, половини з яких не було на місці. А вони ж були випрані й попрасовані!
Оленка злякалась.
- Мамо, я буду одягатися! Я не хочу, щоб весь мій одяг образився і втік, - сказала дівчинка, коли прийшла до мамусі у вітальню.
Та у відповідь лише посміхнулась - вона потім покаже донечці, де складає її маленькі речі.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна