Прийшла Весна

Календарна зима вже позаду, але люта сива баба не хоче поступатися своїм місцем господині молоденькій зеленоокій красуні Весні, хоча та вже рушила в дорогу до будиночка володаря землі.
Та хитра Зима то заморозить річку, то засипле снігом поле, то інеєм у парку дерева покриє.
Ніяк не хоче здаватися.
От тільки молода та гожа Весна не зупиняється, а впевнено прямує вперед.
Де ступить - там сніг розтане, де рукою по гілочці проведе - відразу бруньки з'являються, а засміється - пташки прилітають, вертаючись.
Бачачи таку силу, вперта Зима розлютилась ще більше. Вона покликала на допомогу Північний Вітер і Мороз. Може їм пощастить зупинити Весну.
Та не тут то було. Північний Вітер під теплом Весни перетворився у легкий вітерець, а Мороз просто зник.
Ось тут вже найстарша сестра перестала лютувати і почала речі збирати.
Скриню з вітрами поклала з самого низу, бо у Весни є свої вітри, меншу, зі снігом, поклала збоку себе - по дорозі непомітно посипати буде, а на мішок з важкими сніговими хмарами сама сіла.
Так і рушили сани з Зимою додому.
А красуня Весна раділа своєму господарюванню на землі. У неї так багато роботи - треба і рештки снігу прибрати, і матінку-землю розбудити, прикрасити її по-святковому.
Зеленоока наймолодша сестра навіть відпочивати не захотіла - відразу до роботи взялася.
І всюди, де ступала її нога, виростали підсніжники.
Іди й пошукай ці маленькі біленькі квіточки.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна