Оленка куховарить

Після походу на базар матуся сказала, що завтра вони з Оленкою готуватимуть їжу. Мама хотіла зварити борщ, приготувати овочеве рагу і смачний кисіль.
Донечка мала допомагати.
Оленка прокинулась дуже рано, адже вона вперше буде допомагати готувати більше за одну страву.
На кухні вже кипіла робота - на плиті кипів бульйон, а мама чистила овочі.
Дівчинка кинулась допомагати. Саме вона мила картоплю, буряк, морквочку, баклажани і помідори. Вона так довго мила цибулю під холодною водою, що руки захололи, але мама не плакала, коли різала її. Після цього дівчинці доручили терти моркву і буряк. Руки у Оленки після цього почервоніли і вона почала розмальовувати на столі клейонку пальцями. Згодом матуся щиро сміялась над бурячковими квітами, деревами і хмарками, під якими красувалися яскраві овочі і фрукти.
Потім маленька Оленка солила і перчила майбутній борщ та помішувала в сковорідці зажарку, яка тушкувалась на легенькому вогні, щоб дівчинка, яка стояла на табуреті, не обпеклась.
Коли борщ був готовий, на кухні стояв такий приємний запах, що прибіг Оленчин татусь. Та й саму дівчинку цей аромат настільки роздражнив, що всі сіли снідати.
Після солоденького малинового чаю з медом, робота продовжилась. Але з рагу Оленка мало поралась, бо ножа донечці мама ще не доручала. Тому дівчинка пішла мити фрукти, з яких мав варитися кисіль. Вона з посмішкою пригадувала, як вчора за першість на прилавку вони сперечались.
Оленка помила гілочку винограду, яблуко, грушу і кілька слив. Смачний же буде кисіль!
Фрукти аж самі стрибнули у воду. Вони так хотіли, щоб їх чимшвидше приготували. Дівчинка весело сміялась, коли сливи почали втікати від неї у воді. Їм просто дуже сподобалось митися.
Потім мама попросила донечку додати цукру у компот, що незабаром мав стати киселем.
А потім Оленка розводила крохмаль водою.
Незабаром все було готове. Щоб похвалити і подякувати маленькій помічниці, матуся дала дівчинці печива з молоком.
А після цього дівчинка пішла спати.
Виявляється, готувати весело. Треба частіше допомагати матусі.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна