Оленка на базарі

Оленка прокинулась вранці бадьорою.
Сьогодні вона піде на ринок з матусею.
Дівчинка швиденько застелила ліжечко, привіталась зі своїми іграшками, напоїла їх ранкових чаєм і пішла снідати.
Матуся приготувала донечці смачні бананові млинці, на яких сметаною Оленка малювала сонечко.
Після сніданку всі одяглися і вийшли на вулицю.
Тут якраз відчувався прихід осені: у пісочниці лежав перший жовтенький листочок, трава перестала зеленіти й тягнутися до сонечка. На небі побільшало сивих дощових хмар.
Овочевий ринок знаходився майже поруч з домом.
Спочатку покупці підійшли до огірочків. Ці зелененькі і довгі овочі дуже подобались дівчинці, бо були дуже соковитими.
Поруч з огірочками у рідких променях сонця гріли свої боки червонобокі помідори. Оленка і від них не могла відвести погляду. А золотиста цибуля наче просила, щоб купили саме її.
Матуся взяла всього по трохи, не забула вона й про яскраву моркву та синенькі баклажани, і капусту з бурячком, адже попереду довгий робочий тиждень.
А на прилавку навпроти , як здалося дівчинці, фрукти вели цікаву розмову:
- Яка я гарненька, - казала пузата апельсинка.
- Але найбільший серед вас я, та й найсмачніший, - кричав ананас.
- Почекайте, я самий м'який фрукт, - доводило свою думку манго.
Лише збоку скромно лежали яблука та груші, з-під яких сором'язливо виглядали сливи. Та й виноград не хизувався, адже, як би не хвалились їхні сусіди, ці фрукти знали, що вони і корисні, і гарненькі, і соковиті.
Перепалка закінчилась тим, що всі вони образились.
А Оленка попросила батьків купити їй фруктів, щоб і просто поїсти, і компот зварити.
Фрукти дівчинка несла у своєму кошичку. Тут мирно лежали і апельсинка з бананом, і яблучко, груша та сливи. Виноград ніс тато в кульочку.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна