Skip to Content

Животик свариться

Один жвавий малюк не любив їсти.
Що тільки не вигадувала його матуся, щоб нагодувати синочка. І ямки в каші копали, і літачки з пташками до рота літали, і зайчики стрибали. Навіть потяги їздили.
А про "за маму, за тата, за брата" краще промовчати. Хлопчик при цьому навіть рота не розкривав.
Мама часто вмовляла:
- Їж, маленький, бо животик буде сваритися, і ти спати не зможеш.
Малюк погоджувався, чемно відкривав ротика, щоб матінка його нагодувала.
Але одного разу йому все таки сильно не хотілось їсти.
Тому хлопчик і вирішив взнати, як свариться животик.
Він взагалі відмовився обідати. Ніякі хитрощі мами не допомогли.
Тому врешті-решт маленький пішов спати голодним.
Та тільки він ліг у своє ліжечко, як животик почав бурчати.
І бурчав так голосно, що малюк ніяк не міг заснути.
Хлопчик трохи полежав, але його живіт ніяк не заспокоювався. Довелось кликати маму.
- Не спиться? Животик свариться? - тривожно попитала вона.
Маленький похитав головою.
- Зараз принесу пляшечку, якщо не хочеш їсти з ложки.
Синок випив кашку і солодко заснув, бо ситий животик швидко заспокоївся.
Після цього хлопчик завжди добре їв.
Йому ж треба гарно спати, щоб були сили гратися і гуляти.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна