Оленка прибирає

Скільки разів мама Оленки просила її прибратися в кімнаті, дівчинка не рахувала, але багато.
Ось і зараз знову сказала, щоб донечка хоч іграшки зібрала.
Оленка погодилась з цим і попрямувала до своєї кімнати.
Там все було так, наче по кімнаті пронісся ураган.
На незастеленому ліжку сиділа гарна жовтенька гусочка, з якою дівчинка спала. В ковдрі заплутались кілька крихітних лялечок-пупсів, які разом з маленькою господинею вмивались вранці. За подушкою сховався білий ведмедик.
На підлозі розкидані кубики, з яких Оленка недавно будувала велетенську вежу. Поруч з ними були розсипані кольорові олівчики, частина з яких заховались під альбом з намальованою хатинкою, що грілась у сонячному промінні.
На столі зверху лежала розмальовка, а під нею виднілось кілька книжок, які ще вчора гортала дівчинка.
Оленка оглянула кімнату.
- Ой, з чого розпочати? - задумалась вона.
- Застели ліжко, - вигукнула з сусідньої кімнати мама.

Дівчинка підійшла до ліжка, віднайшла своїх лялечок і пригадала, що вона їх ще сьогодні не годувала. Вона витягла свою іграшкову посудку, яка була зменшеною копією її справжнього посуду і влаштувала обід. Потім вклала лялечок спати і сіла малювати.
Оленка взагалі забула про прохання мами прибратись у кімнаті.
Через певний час дівчинку покликали обідати. Після цього вона пішла спати. Ні ведмедик, ні гусочка їй не заважали і Оленка солодко заснула.
У кімнаті знову був бардак. Все здавалося ще гірше, ніж було.
І тут всі іграшки, книжечки, олівці ожили і пішли в Оленчин бік:
- Прибери нас, поскладай нас, постав нас на місце. Нам не подобається лежати скрізь, - кричали дівчинці наступаючі.
А вона не знала, що робити, адже іграшок було так багато, і вони підходили все ближче.
Дівчинка стояла біля альбому з намальованою хатинкою.
- Там чисто і добре, ходімо в той будиночок. Там нас будуть завжди прибирати, - сказала улюблена іграшка гусочка.
І повела всіх до альбому.
Маленька господиня лише спостерігала, як її улюбленці почали стрибати в альбом і зникли у гарненькій хатинці, що грілась на сонечку...
І тут Оленка прокинулась. Все було, як і до сну, іграшки лежали всюди.
Дівчинка почала з ліжка - гарно його застелила, а зверху на покривало поклала гусочку й ведмедика.
Під ліжком вона знайшла свого м'яча, якого вже довго шукала, і теж поклала його на місце.
Кубики були складені у вежу біля стіни. На вежі у нас сиділа найбільша лялька.
Олівчики Оленка склала в коробочку і разом з альбомом та розмальовкою поставила на стіл.
Всі книжечки теж перемістились на етажерку.
Через кілька хвилинок у кімнаті було прибрано, а дівчинка подумала, що тепер буде складати все на місце перед сном. Може, її іграшки теж люблять спати, як і вона, на своїх місцях.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна