Як Крапка вчився літати

Одного року, навесні, коли сонечко вже достатньо пригрівало землю, а всякі жучки просиналися від сплячки, у сімейства корівок народилось маленьке жученя. І було воно таким крихітним, що на його крильцях не помістилось більше однієї крапки. Тому його так і назвали - Крапкою. Крапка був дуже товариським жучком. Вже через кілька днів він товаришував з сімейством колорадських жуків і разом з мурашками ходив шукати їжу. Але якось ввечері мама сказала малюку, що його крильця вже не такі слабкі, як були спочатку, і Крапка завтра буде вчитися літати. Жучок спочатку страшенно перелякався: - А що, якщо у мене нічого не вийде? Я не впаду? А це не боляче? - він закидав маму запитаннями, але вона лише посміхнулась і побажала своїй крихітці солодких снів. Наступного ранку, тільки сонечко вийшло з-за обрію і почало пригрівати землю, як маленьке сонечко готувалось перший раз полетіти. - Будь дуже уважний. Для того, щоб летіти, треба махати крильцями, - пояснювала матуся. - Але не надто швидко, бо можеш злетіти дуже високо, а крильця втомляться. І тоді не минути падіння. Крапка спробував помахати крильцями. - Швидше. Так ти ніколи не полетиш, - зауважила мама. Малюк замахав швидше. І ось лапки його відірвалися від листка. - Я полетів! - вигукнув маленький жучок. Він зробив невелике коло над галявинкою, а потім крильця без звички літати втомилися і малюк приземлився біля мами. - Ну, йди відпочинь. А потім ще політаєш. © Солтис-Смирнова Марія Петрівна