Крапка у лісі

Неподалік галявини, де жив Крапка був ліс. Такий старий, що частина дерев у ньому вже повсихала. Але лісові мешканці не хотіли покидати свої домівки.
Через кілька днів, коли Крапка вже добре літав, він вирішив подивитися на ліс, бо його друзі-мурашки багато розповідали.
Малюк прокинувся рано-вранці, умився краплинкою роси, яка наче зависла над листком, що слугував сонечку за ліжко, і полетів.
Найпершим деревом, яке побачив Крапка, був кремезний дуб, що закривав собою пів неба. Тінь від нього була такою великою, що внизу під деревом нічого не росло. Земля була посипала лише торішнім листям, а на гілках ніжно зеленіли молоді листочки.
Сонечко облетіло охоронця лісу зі всіх сторін і продовжило свій шлях.
Ось під високими соснами лежать купи обсипаної хвої, де-не-де з якої виглядають шишки.
Крапка так задивився на це, що не помітив шишку, яка саме летіла зверху на нього.
Малюк встиг пролетіти повз неї. Та йому стало цікаво, хто ж кидається. Сонечко летіло вгору, поки не помітив у дереві діру - дупло, біля якого сиділа руденька білочка. Але вона здалась комашці велетенською,тому Крапка полетів далі.
Аж тут його погляд привернув невеличкий струмочок серед галявини. Комашці здалося, що у воді навіть сонце купається. А біля води росли квіти, такі маленькі і гарненькі. Та ще й різних кольорів і розмірів. Почувши запах квітів, малюк зрозумів, що він зголоднів...
Поївши і відпочивши на великій квітці, Крапка подумав, що пора вже повертатися.
У повітрі саме почувся стук - це дятел вирішив пообідати.
Сонечку матуся говорила, що з птахами слід бути обережним, тому малюк полетів в інший бік. І низенько, відразу над землею.
Але він швидко зупинився - маленькі білі квіточки, що були схожі на дзвіночки, схилилися дуже низько. Здавалось, що ось-ось впадуть.
Крапка вирішив подивитися, що ж сталось. Просто вчора був дощ, маленькі краплини позбирались у квіточках, але немає вітру, щоб їх струсити. Ось так дощові крапельки не можуть звільнитися з полону. Та ще й квіточки хилять додолу.
Малюк легенько, щоб не зламати, потрусив крайній дзвіночок, звідки відразу ж викотилась краплина. Так Крапка звільнив усі квіточки і полетів далі.
Матуся вже почала хвилюватися за сонечко. Але, коли комашка прилетіла, лише пригорнула до себе.
Та Крапка втомився. Він ледь добрався до листочка-ліжечка, як заснув.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна