Тетянка і фонтани

Тетянка все більше підростала.
А на вулиці ставало все тепліше.
І от, коли одного сонячного дня дівчинка з мамою пішли на прогулянку, маленька побачила справжнє диво - запрацював фонтан.
У цьому фонтані водичка наче розливалась по тарілочках, потік був маленьким, і в ньому чудово милися дитячі ручки.
- Мочи тільки пальчики, інакше рукави будуть мокрі, - наказувала матуся.
Але Тетянка цього й не чула наче - вона півроку не бачила ввімкнутих фонтанів.
А тут ще й сонечко заглянуло у водичку, перетворивши маленькі струмочки на крихітні веселки.
Дівчинка аж пискнула від задоволення, розбиваючи цю красу руками.
"Не біда, що кофтинка промокне - до дому рукою подати." - подумала мама.
А крихітка й далі плескалась у воді.
Наступного дня Тетянка знову попросилась "піти до фонтанчика.
Та цього разу мама хитро посміхнулась...
Через кілька хвилин вони сіли на автобус.
А, коли він зупинився, опинились біля велетенського фонтану. Мама заздалегідь сховала у сумочку кілька корабликів з горіхової шкарлупи з паперовими вітрилами.
Вони пустили їх на воду і кілька хвилин просто спостерігали.
Потім дівчинка почала наздоганяти свої кораблики.
Але чомусь всі вони зупинились посередині й більше не рухалися.
Тому маленька звернула увагу на статуї довкола. Їх було аж шість - з кожного боку. Саме вони й наливали воду у фонтан.
А так, як великий фонтан знаходився у дитячому містечку, то й воду лили зайчик, білочка, лисичка, півник, мишка і жабка.
Фігури звіряток настільки захопили Тетянку, що вона розглядала їх по порядку дуже довго.
Аж тут вітер змінив напрям, і вода з відерка білочки частково почала падати на дівчинку.
Вона трішки злякалась і побігла до мами.
А на завтра матуся приготувала маленькій ще один сюрприз - власний маленький фонтанчик, який вони поставлять у вітальні. Там навіть маленькі каченята є. І млин стоїть.
Тетянці обов'язково сподобається.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна