Крапка у селі

Якось, коли сонечко Крапка став уже зовсім дорослим, а в лісі і на лузі не залишилось більше нічого невідомого, жучок вирішив полетіти в село.
Бджоли, які іноді пролітали повз домівку Крапки, розповідали, що там цікаво. А ще росте багато всякої смакоти.
Тому Крапка прокинувся наступного дня рано-рано, коли сонечко пустило на землю свої перші промінці.
Він полетів через річку, потім через ліс, поки на горизонті не з'явилися городи. Крапці звисока здалось, що перед ним різнобарвне полотно: де-не-де жовтіли колоски пшениці, між яких ховались сині волошки і пурхали горобці; кущі картоплі подекуди рябіли жуками, що снідали не лише листям і стеблами; а тут червоніли з-під землі буряки, які ховались від сонця під зеленим листям, найяскравіше зеленіли кріп і петрушка.
У Крапки аж дихання перехопило, коли він вдихнув запах городини.
Та тут було стільки комах і птахів, що маленьке сонечко вирішило почекати зі сніданком і полетіло вперед.
Аж до хат.
"Дивно, - подумав жучок, - що це росте довкола хати? В'ється догори, та ще й ягоди на ньому ростуть."
Крапка підлетів до самого грона винограду. А сонце якраз припекло одну ягідку. Вона і тріснула. От жучок і скуштував соку. Смакота.
Але тут листя почало ворушитися.
Крапка подивився донизу, а там стояв хтось рогатий і бородатий.
- Ме! - почулось.
І тут жук наче прокинувся, стільки незнайомих звуків долинало звідусіль.
Біля рогатого ласуна внизу ходили якісь великі білі птахи з довгими шиями й кричали "га-га-га".
А з подвір'я, з іншого боку хати, долинало "ко-ко-ко", "хрю-хрю".
Тут на паркан стрибнув якийсь яскравий птах з бородою і як крикне:
- Ку-ку-рі-ку!
Сонечко аж злякалось.
Тому вирішило летіти вже додому.
" От тільки зроблю ще коло над селом," - подумало воно.
Жучок розправив крила...
- Му! - роздалось зовсім близько.
Це корова рушала на пасовище.
Крапка полетів вгору, і на вулиці, що йшла селом, побачив ще кількох корів.
" Полечу за ними наступного разу," - подумав жучок і полетів додому.
Лише смак виноградного соку вмовляв жука повернутися.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна