Як носоріг собі друзів знайшов

Жив у далекій Африці поблизу великої ріки носоріг.
Щодня він щипав соковиту травичку і спостерігав, як граються метелики.
Та була у носорога справжня біда - він не мав жодного друга.
Всі тварини, які приходили пастися на луг, коли бачили величезний ріг на носі, відразу втікали.
Не знали вони, що добрішої тварини за носорога не буває.
Та одного разу носоріг неподалік від своєї хатинки знайшов маленьку антилопу, що пошкодила ногу.
Він допоміг пораненій дійти до трави, приніс цілющого мулу з води.
Антилопа змушена була лежати. А, щоб одужання її було швидшим і не таким тихим, вона й розговорилась зі своїм рятівником.
- Живу я тут доволі давно, - почав розповідати носоріг. - Щодня зустрічаю і проводжаю сонце, ласую травичкою, дивлюся за грою метеликів. Іноді навіть папуги прилітають сюди. Вони приносять багато новин. Та всі інші тварини мене бояться. А я хочу мати друга.
- Я буду твоїм другом. Тим більше, що тут смачна трава і немає хижаків. Тому я житиму поруч, - відповіла антилопа.
Тепер вони вдвох зустрічали сонце і ласували травою, та слухали теревені папуг.
А, коли антилопа виздоровіла, вона залишилась жити біля товариша.
Через кілька днів до річки прийшла зебра. Джерельце, біля якого вона мешкала, пересохло, і тварину мучила спрага.
Та тільки смугаста тваринка побачила носорога, як почала задкувати, поки не вперлась об щось.
- Не бійся, він добрий, - заспокоїла зебру антилопа. - Пішли, познайомишся.
З часом друзів у носорога ставало все більше. Скоро на лузі не залишиться місця для нових.
Тож поспіши.
Добрішої ж тварини за носорога ти не знайдеш.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна