Вушка не чують

Маленьку Христинку недаремно називали дзиґою. Дівчинка не могла всидіти на місці і трьох хвилин.
Тільки у водичці непосида могла бути довго. Тим більше, що у ванній з нею плавали рибки і каченята.
Тому головною проблемою мами було обстригання нігтиків і чищення вушок.
Жінка з першою проблемою згодом розібралась: нігтики з ножичками гралися, коли крихітка спала.
А почистити дівчинці вушка ніяк не виходило. Коли мама драла доцю на колінка, а в руках з'являлась паличка з ваткою, маленька починала плакати і вириватися.
Ну як же їй почистити вушка?
Так Христинка і втікала від ватної палички місяць.
Аж поки одного ранку.
Дівчинка прокинулася з хорошим настроєм.
Вона покликала маму, але не почула свого голосу.
- Доброго ранку, малесенька, - лагідно сказала жінка, підходячи до ліжечка.
Але крихітка цього не почула.
Та й вушка почали чомусь боліти.
Тепер Христинка вже не посміхалась - вона ручками закрила вушка, і почала тихенько плакати.
- Доцю, що трапилось?
Але маленька нічого не чула, тому й відповісти не могла.
Мама взяла дівчинку на ручки і почала її заспокоювати. Але її завжди жвава донечка плакала і тримала ручки на вушках.
- Вушка болять? - спитала жінка.
Коли вона сіла з Христинкою на крісло, і взяла ватну паличку, маленька вже не виривалась.
Матуся акуратно почала чистити крихітні вушка.
Дівчинка сиділа дуже тихенько. Вушка переставали боліти, а мамине лагідне: "Ось так, ти молодець," - вже добре було чути.
- Бачиш, а ти боялась. Це ж зовсім не боляче, - сказала мама, як закінчила.
Радісна Христинка взяла маму за ручку, і вони пішли в кухню - маленька захотіла їсти.
А після сніданку на неї чекали стільки іграшок!
Відтоді дівчинка взагалі не боялась чистити вушка.
От тільки хай нігтики зникають у сні.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна