Skip to Content

День народження білочки

Рано-вранці, коли небо лише почало сіріти, Боровичок вже вийшов з хатинки.
Він спішив до озера, біля якого росла лоза.
Він придумав, який подарунок сподобається іменинниці.
Його бабуся колись, коли Боровичок ще був малим, вчила внука плести з лози.
От він і придумав подарунок для білочки - невеличкий кошичок.
Озеро огортав легкий туман. Маленька хмаринка, яка звечора ховала сонечко, лягла спати на водичку. І ранкові промінці її ще поки що не розбудили.
Лісовичок наламав лози, і вже зібрався був у зворотню дорогу, як з води вийшов господар озера:
- Хто тут зранку шкодить? - його голос загримів над водним плесом.
- Пробач, друже, - засоромився Боровичок. - У білочки сьогодні день народження, і я надумав їй подарувати кошик.
- Це ти, Боровичок. Та мені не лози шкода. Але дозволу треба було спитати.
Водяник вже трохи заспокоївся, бо знав - лісовичок ніколи не шкодив.
- Може, прийдеш на днях до нас, - спитав він. - Мені так подобається твій ягідний компот.
Друзі попрощались, і охоронець лісу поспішив додому - у нього сьогодні була особлива робота.
До обіду подарунок був готовий.
Боровичок поклав туди тарілочку з водою, і назбирав квітів. І не простих, лікарських.
Він навчить Руденьку і Пухнасту їх сушити, щоб взимку білочки могли пити цілющий чай.
На галявині до приходу ведмедика і лісовичка зібрались уже їжачки і зайченята.
Колючка і Кругленький принесли іменинниці грибочків. А Вухастик і Сірячок - нову пухову ковдру, щоб їхня подруга не мерзла зимою.
Білошийка приніс свій найбільший горщик з медом.
Та найбільше Руденькій сподобався кошичок.
- Сюди можна збирати і шишки, і горішки! Або гриби чи ягоди!
Гості сіли за святковий стіл, де було багато ягід, а посередині красувався гарний горіховий торт.
Лісовичок витяг велику банку свіжого компоту.
Всі сміялись, пригощались і пили ягідний компот.
А потім танцювали - їжачки виявились такими гарними музиками!
Боровичок захотів спати.
Він попрощався з новими і старими друзями, і поспішив додому. В нього був довгий день.
Треба відпочити.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна