Казка про уважного восьминога

У одному теплому морі, біля самого дна, жила сім'я восьминогів.
І був там малесенький восьминіг,який тільки недавно народився.
Спочатку він лише лежав і перебирав ніжками.
"Як їх багато! І навіщо вони?!" - думав малюк.
Трохи пізніше він спробував звестися на ноги, але вони були такими незграбними,що восьминіг-крихітка впав і розплакався.
- Що трапилось? - схвилювалась мама.
- Я не вмію ходити, - плакав маленький.
- Твої ніжки ще слабенькі, - відповіла матуся.
Через якийсь час малюк знову встав на ноги. Цього разу вони тримали його кілька хвилин.
А потім крихітний восьминіг знову сів.
Цього разу він вже не плакав. А просто вирішив почекати ще трішки.
Згодом він спробував ще раз. Його ніжки міцно тримались.
"А що далі?" - подумав малий.
До нього саме підходила мама.
Малюк уважно дивився,як вона пересувається.
Але тільки спробував повторити, як дві передні ніжки заплутались, і він знову впав.
"Треба бути уважнішим."
Матуся спостерігала за синочком.
А він через якусь хвильку знову піднявся. Навіть кілька кроків зробив. Але схотів поспішити, і ніжки знову заплутались.
Після цього маленький ходив дуже уважно. Спочатку так повільно, що мама його довго чекала, а потім навчився пересуватися так швидко, що чекав матусю.
А перед сном вони разом раділи успіхам.
І не треба думати, що вісім ніжок - це багато. Якщо ходити уважно, вони не заплутаються.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна