Тетянка і свято

Тетянка так виросла!
Вона вже ходила у садочок. Там було так весело. Разом з дітками вони малювали і танцювали, читали казки та вивчали віршики.
Матуся налюбуватися не могла своєю Тетянкою.
Одного разу, коли дівчинка прийшла в садочок, всі хлопчики дружньо вітали їх зі святом.
Ввечері крихітка запитала матусю:
- А яке свято?
- Завтра Міжнародний жіночий день, це свято всіх дівчаток і жінок.
- А "Коровай" співати будемо?
- Ні, сонечко, його на день народження співають.
А завтра нас татко вітати буде.
Наступного ранку, поки дівчинка снідала, а мама щось клопотала на кухні, тато кудись пішов.
Та скоро повернувся.
Як тільки відчинились двері:
- Тетянко, донечко, ходи сюди! - покликав татусь.
Маленька за мить була в коридорі.
- Це тобі. Тільки обережно.
Дівчинка віднесла пакунок у кімнату та поставила на столик.
До неї приєдналися й батьки.
- Відкриєш? - спитав тато нетерпляче.
- А можна?
Дитячі оченята горіли такою цікавістю.
У пакунку був вазон. Маленькі фіалочки ніби просили дівчинку про ковток води.
- Підлиємо їх? - спитала матуся.
Вони разом пішли за водичкою.
А потім з татом поїли маленькі фіолетові квіточки.
- Може, тепер разом і матусю привітаєм? - спитав тато маленьку.
Мама їм довго дякувала за подарунок.
Після сну і бабуся з дідусем прийшли з подарунками. Тетянка й від них отримала вазон.
- Доглядай квіточки добре, і вони завжди будуть тебе радувати, - сказала бабуся.
Вечір пройшов непомітно за іграми та поїданням святкового пирога.
А перед сном мама питалась:
- Тобі сподобалось свято?
- Так, - відповіла крихітка. - А наступне скоро буде?
Матуся лише посміхнулась.
За мить у дитячій в два голоси співали:
Ой, люлі-люлі
Прилетіли гулі...

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна