Кораблик-мандрівник. Частина 4

На вулиці вже буяла весна, вкривши землю зеленою травичкою, а дерева молодим листям.
Одного погожого ранку мама запропонувала поїхати на дачу.
"Ну все, купання відміняється," - подумав Вдалий.
- Ура, підемо на озеро! - закричав радісно Ярослав.
Всі почали збиратися у подорож. Хлопчик взяв кораблик, вантажну машину і м'ячик.
Татусь приготував усе для риболовлі.
А мама склала решту.
До дачі не довелося довго їхати, і вже через півгодини відмикали двері будиночка.
Поки матуся розкладала речі і наводила порядок, Ярослав з татом пішли відразу випробовувати воду.
Сонечко ще не встигло її прогріти, тому риболовля і купання Вдалого вирішили відкласти на вечір.
А поки що...
На столі дослідників чекали бутерброди і теплий чай з термоса.
Ярослав після цього витяг свою вантажівку і зайнявся будівництвом піщаного міста.
Кораблик грівся поруч.
- Синку, пора спатоньки!
Матуся поклала малого у ліжко і почала розповідати казку про сміливого капітана і корабель, що плавав довкола світу.
Вдалий після цього знову почав мріяти про подорож.
Маленький господар солодко спав.
- Рибалити йдемо? - спитав він відразу, як прокинувся.
Мама дала печива і молока, а тоді Ярослав з татом пішли до озера.
Вони спустили кораблика на воду.
"І чого озеро мені нагадує ванну, - подумав маленький вітрильник. - Тут так само немає вітру, тепла водичка... Навіть течії немає!"
Він легенько погойдувався на воді.
Але вже через хвилину на латаття поруч вилізла з води невеличка жабка. Спочатку вона трохи перелякалась дивного сусіда, але потім перестала звертати на нього увагу.
Жабка швиденько повечеряла, а потім почала тренування:
- Ква-ква, ква-ква!
Сьогодні у жаб'ячого хору мав відбутися концерт, тому вслід за першою артисткою на лататті збиралось все більше жабок.
- Ура, карасик! - кричав Ярослав на березі.
Та Вдалий дивився, як зелені стрибучі артисти займали свої місця.
А через хвилинку над озером почулась перша пісня жаб'ячого хору.
Навіть рибки час від часу висували голови, щоб послухати ці пісні.
Одна рибина ледь не перевернула кораблика.
Тому хлопчик вирішив витягти з води мандрівника.
"Нехай висохне, а ми ще порибалимо," - подумав він, спостерігаючи за татовою вудкою.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна