Трактор Дир-Дир

У одному великому селі, де довкола на полях росло багато різних овочів, жив трактор Дир-Дир.
Взимку господар одягав на нього спереду величезну лопату, щоб розчистити дороги від білого снігу, весною причіпляв плуг, щоб виорати землю, влітку Дир-Дир возив причепа, щоб і сіно привезти, і урожай з поля.
Любив трактор свою роботу і виконував її з задоволенням, бо відчував, що потрібний тут.
Аж поки...
Все почалось восени. Дощі змінювались зливами, ті -- сильними вітрами, що перевертали дерева і зносили дахи з будинків.
Після цього наступила дуже суха зима. Сніг випав всього тричі, та й його було настільки мало, що трактор не знадобився.
Він почувався зовсім покинутим. А його робота - непотрібною.
Коли пригріло сонечко, і господар причепив на трактора плуг, бідний Дир-Дир зовсім виснажився: земля на полях промерзла дуже сильно і була такою сухою, що виорати її здавалось неможливою справою.
Та тракторець знову і знову брався до роботи.
Нарешті поля зорані!
Втомлений трактор гарно відпочив перед літньою роботою.
Весняні зливи допомогли траві і овочам гарно рости, а лагідне сонце не пекло, тільки турботливо гріло поля.
Тому влітку і восени Дир-Дир їздив з повним причепом. Він знову відчув, що робить потрібну справу -- допомагає людям.
І перестав переживати, що про нього колись забудуть.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна