Як Ромашка метелика від дощу сховала

На лужку ромашка вранці умивалась,
Сонечку ясному щічки підставляла:
-- Буде гріти сонечко, а дощ поливати,
Будуть квіти-діточки цвісти й виростати.
Присів на пелюсточці метелик спочити,
Аж до поля дальнього мав собі летіти.
Та сховала сонечко сива-сива хмара,
І Ромашка гостя свого укривала:
-- Крильця твої захищу
І самого не лишу,
Колискову поспіваю
"Баю-баю".
Дощ скінчився швидко дуже.
Час прощатись милий друже.
Заколисаний метелик
Враз побачив синє небо.
Уклонився він ромашці
-- Красно дякую тобі,
Я би мокрий не злетів.
І помчався геть під хмари
Понад луком і лісами...

А за доброту Ромашки
Гість-метелик любить казки
Дітлахам розповідати
Або пісеньки співати.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна