Іграшки для онучки. Пташечки

Одного ранку в іграшковій майстерні почалася метушня.
Майстер замість того, щоб зібрати іграшки і віднести їх на базар, хутко одягнувся і вийшов за двері.
Спочатку іграшки трішки спантеличились.
Потім зраділи, адже можна погратися. Ляльки відразу влаштували собі танці, а машинки з солдатиками вишикувались, як на параді, звірята почали в цирк гратися.
Але умілець до вечора не повернувся.
Тут вже було не до ігор.
Першими варту тримали військові, тобто, солдатики. Наступними вартували літачки і вертольоти. Але вони так шуміли, що ляльки їх змінили. Тоді прийняли варту звірята.
Наступив ранок. Втомлені іграшки так і не дочекалися свого господаря.
А потім він прийшов. Радісний і бадьорий.
Але майстер знову не пішов на ринок -- він сів до робочого столу і почав майструвати.
Спочатку він зробив пищалки. Тільки замість писку з них долинав пташиний спів.
Умілець весело співав пісеньку і не помічав, що всі іграшки в його майстерні уважно за ним стежать.
Потім майстер створив 4 пташки: синичку, ластівку, снігура і чайку. Запхав у них пищалки.
Готові іграшки він повісив на шнурівки, а їх підвісив на дерев'яні палички.
-- Чогось бракує.
Для середини умілець пошив гарну квіточку з різнокольоровими пелюстками. А в середину пелюсток поклав фольгу, целофановий мішечок, насипав намистинок.
-- Треба ще й для запаху щось, -- захоплено промовив майстер.
Він схопив букетик сушених квітів, що вже дуже давно прикрашав робочий стіл, покришив у долонях, і вклав у ще одну пелюстку.
За кілька хвилин квіточка теж була прикріплена до палички за шнурівку.
За вікном вже сутеніло. Майстер втомлено потягнувся. Він встав з-за столу і пішов спати.
Іграшки навіть не ховались по місцях.
Ляльки, м'якенькі зайці і ведмеді, корівки і котики з собаками, великі й маленькі машини, легіон солдатиків підійшли до столу.
Там прокидались пташки.
Ластівка розправила крила і вже майже злетіла, як помітила, що червоногрудий снігур зібрався в інший бік. Синичка і білосніжна чайка теж готувались до польоту.
-- Вам слід летіти всім в один бік. Або покружляти колом, -- повчав великий синій літак, що прилетів на допомогу новеньким і саме кружляв над столом.
Пташки спочатку зовсім невміло полетіли до дверей.
При кожному русі крил майстерню наповнювали пташині пісні. До вікна летіти було вже легше, а пісня стала мелодійною і такою гарною, що всі інші іграшки лише захоплено спостерігали за пташками.
-- Може, покружляєте довкола квітки, -- запропонував жовтенький вертольотик.
Це кружляння перетворилось в справжній танець.
Над пташками кружляли вертольоти і літаки, внизу ляльки з солдатиками. Машинки стояли на варті.
День розпочався рано. Втомлені іграшки дрімали на своїх місцях, коли майстер спустився. Але коробку і візочок він не взяв. Відразу ж сів до столу.
Цього разу за ним ніхто не спостерігав.
Тільки час від часу по майстерні лунала музика, яка ще більше заспокоювала іграшки, або спалахувало світло: то жовте, то блакитне, то червоне або зелене.
-- Готово!
Майстер взяв до рук те, що він зробив, вчорашніх пташечок і знову вийшов з майстерні.
Пташечки тихенько сиділи в торбинці.
Вони чекали, поки потраплять до якогось малюка.
Але майстер не збирався продавати свої іграшки.
Він прийшов кудись, відчинив двері своїм ключем, зайшов у кімнату.
Умілець витяг іграшки, і пташки захотіли співати.
Стіни було розмальовано квітами, над якими літали бджілки і яскраві метелики.
А посеред кімнати стояло ліжечко. Там тихенько лежала крихітна дівчинка.
-- Привіт, онучко!
Майстер почепив пташенят над маленькою, завів механізм...
Немовля сонно посміхнулось і заснуло, а пташки дуже-дуже тихо співали їй колискову.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна