Skip to Content

Іграшки для онучки. Киця, яка любила воду

Іграшковий майстер дуже сильно любив робити іграшки для купання.
Та цього разу він надумав зробити не качечки, жабки чи бегемотики, а кицю.
Вечір роботи -- і іграшка готова.
Маленькі вушка були білими-білими. Яскраві зелені оченята відразу привертали увагу. Рожевий носик прикривав ледь помітну крихітну дірочку, з якої мала виливатись водичка.
Та найцікавіше: лапки. Умілець на кожну з них одягнув маленькі колечка-брязкальця різних кольорів.
І, коли потиснути кицю на животика, вона розправляла лапки і плавала.
Для того, щоб перевірити іграшку, майстер навіть приніс до майстерні миску з водою. Поклав туди кицю...
Лапки миттєво понесли іграшку від краю миски, а з ротика показалась цівочка води.
Умілець дістав кицю. Витер її і поклав сохнути на віконце. Туди якраз зазирало вечірнє сонечко.
Тільки-но майстер вийшов, кицюня розтяглась, гріючись в останніх промінцях вже не гарячого осіннього сонечка.
І тут до неї почали підходити інші мешканці майстерні.
М'які зайчики, білочки і ведмежата рідко бачили гумові іграшки, тому всі спершу просто торкались киці. Дотики були легенькі і такі приємні, що почулось муркотання.
Потім прийшли і чепурні порцелянові лялечки. Кішечка піднялась, і почала леститись до них.
Через хвилинку на підвіконні сиділи всі іграшки майстерні, що мали ноги і очі.
Вони спостерігали за заходом сонця.
Киця лежала попереду: адже вона таке диво бачила вперше.
Тільки мріяла нова іграшка не про сонечко, а про воду.
Їй так сподобалось плавати.
Наступного ранку майстер взяв кицю з собою на базар.
Але до інших іграшок не поклав. Він не збирався її продавати.
Просто відразу звідти він пішов у гості до маленької дівчинки.
Вона сиділа на килимку серед кімнати і щось тримала.
--Дзень-дзелень, -- дзвеніло воно.
Але як тільки крихітка побачила діда, відразу поклала іграшку, і потягнула ручки:
-- Ді!!! -- радо закричала вона.
Дідусь дістав маленькій подарунок:
-- Це киця. Вона каже "няв".
-- Кись!!!
Дівчинка взяла іграшку. Доторкнулась до лапки. Натиснула животик. Киця відразу розставила лапки.
-- А ще вона плаває, -- додав іграшковий майстер.
Ввечері, коли маленька дівчинка залізла перед сном у ванну, з нею плавала її киця. І задоволено муркотіла.
Чи ні?

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна