Іграшки для онучки. Музична пірамідка

За кілька днів іграшковий майстер знову сів до столу з великими планами.
Перед ним лежали великі й маленькі колечка, якась паличка з ямками і кулька.
У прозору кульку умілець вклав спеціальний механізм, який приводив її в рух, грала приємна музика, в такт з якою мерехтіли різнокольорові вогники.
Паличку він трохи переробив: тепер ямок було сім. Перша ямка була найбільшою, остання -- найменшою. Кожна з ямок відповідала вийомці на колечках. Їх майстер розвалював різними кольорами, але зверху до низу вони нагадували маленький шматочок веселки: червоного кольору було найменше колечко, помаранчевого -- наступне. Найбільше колечко було фіолетове.
А підставку зробив білою.
Коли умілець почав складати пірамідку, по майстерні донеслось: "До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!"
Іграшки мимоволі повернулися до робочого столу. Іноді там таке цікаве щось робиться.
А відразу ж після цього замерехтіли сині, жовті, червоні та зелені вогники.
Та музика закінчилась, умілець поклав пірамідку на найвищу поличку і пішов спати.
-- І погратися з новою іграшкою не вийде, -- жалілась одна лялечка іншій. Ці полотняні красуні сестрички майстер зробив учора.
-- Може, спробуємо туди залізти і хоч ближче подивитися на новинку? -- запропонував зайчик-стрибунець.
Він мав пружинки у ніжках, тому дуже високо стрибав.
-- Краще літачок попросимо допомогти, -- підказав ведмедик.
Кілька днів тому у майстра купили всі машинки, вертольотики і літачки, бо було свято Захисників.
А цей сховався на карнизі, тому й залишився у майстерні.
Літачок охоче підняв полотняних лялечок на полицю до пірамідки.
Але тільки вони надумали зняти кульку, як вона знову заграла і замерехтіла.
Коли музика припинилась, сестрички спробували ще раз. Кулька не знялась, але знову освітила майстерню червоно-синіми барвами.
-- Все. Я здаюсь, -- промовила лялечка у червоній сукні з біленьким фартушком, рожевій шапочці і рудим волоссям, заплетеним у кіски.
-- А, може, ще раз, -- попрохала білявка з блакитним капелюшком і синьою сукнею.
Сестрички спробували востаннє.
І знову нічого не вийшло.
Та ще й літачок кудись подівся.
Довелося лялечкам біля пірамідки ночувати.
А вранці майстер дістав і пірамідку, і лялечок, поклав усіх вторбинку і пішов у гості до онучки.
Катруся засміялась відразу, як побачила дідуся:
-- Дід! Цяця? -- спиталась вона, дивлячись на торбинку.
Умілець дістав лялечок.
А потім пірамідку. Він сів біля дівчинки, познімав колечка з палички.
-- Ну що, будемо вчити ноти?
І "до" не забарилось.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна