Сон у новорічну ніч

Далеко-далеко на Півночі, де Дід Мороз цілий рік майструє малятам іграшки, одного разу відбувся справжній переполох.
Звідкись не візьмись, під крижаною хатинкою Мороза з’явилась дівчинка, та така маленька, що ще не вміла сказати, хто її батьки і як там опинилась.
Тому взяв її дідусь до себе.
Він робить подарунки, а Малинка (так себе крихітка називала) ними гралась. Машинки і літачки після одної гри перекочовували у яскраві коробочки і пакуночки, щоб на Новий Рік опинитися під ялинкою у якогось хлопчика.
А от лялечки... Маленька їх і переодягала, і купала, і годувала, і спати вкладала. Разом з ними співала і танцювала.
Тому кожної ночі Дід Мороз робив дівчинці нову ляльку, щоб можна було перевірену вчора запакувати.
Коли коробок зібралось вже дуже багато, Малинка взялася їх складати.
Дід Мороз вирішив поскладати по розмірах.
Вони разом з дівчинкою складали великі коробки, на них менші, ще менші.
-- Пірамідка! – раділа крихітка поскладеним коробочкам.
-- Може, побудуємо ще одну? – дідусь вирішив згадати з маленькою кольори. – Ця буде з червоних коробок.
А до вечора у кутку височіли і блакитна, і жовта.
-- Ялинка! – скрикнула Малинка, коли зелені коробочки були складені одна на іншу.
-- Ну, до Нового Року ще далеко, -- засміявся Дід Мороз.
Маленька помічниця так втомилась, що швидко заснула.
А вранці вона прокинулась вдома. Мама запропонувала їй заглянути під ялинку.
Там, поруч з маленьким Дідом Морозом стояла його крижана хатинка. І біля неї пірамідка з трьох жовтеньких коробочок.
-- Сон! – сказала Ангелінка і сіла відкривати перший подарунок.
Там біла лялечка, якою крихітка гралася в гостях у Діда Мороза.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна