Друзі для ниточки. Стрічки й намистинки

Пройшло трохи часу, у скриньці залишилось зовсім мало ниток.
Геть закінчились тоненькі ниточки для вишивання. Зате на стіні у Ніночки висіли зайченя з морквинкою, їжачок з яблучками на спині і киця, схожа на Маркізку біля кошика з клубочами.
Та й для в'язання нитки зникли. Маленька модниця з них обзавелась кількома шапочами, гарною кофтинкою і платтячком.
А скільки іграшок мама своїй крихітці гачком зв'язала! Маленька мала вже справжній ляльковий пальчиковий і звичайний театр, де жили дід і баба, курочка і лисичка, зайчик і навіть корівка з поросятком. Озеро теж поповнилось не лише рибками і каченятами, а й кількома жабками, що сиділи на лататті і раком, який постійно ховався під листочки.
Дівчинці та подобалося з ними гратися! І вона просила маму про нові цяці.
Але якось з магазину мама принесла не нові нитки, а різні стрічечки і багато-багато маленьких пакетиків з намистинками великими і зовсім крихітними, блискучими і ні.
Ніночка довго-довго дивилась на мамині покупки.
-- А що, іграшок більше не буде? -- розчаровано спиталась вона.
-- Будуть інші, -- сказала матуся.
І поки крихітка спала, стрічка перетворилась у квіточку, а в серединці неї присіла велика жовтенька намистинка.
Кожну пелюсточку прикрасили крихітні прозорі, наче крапельки роси.
За першою, біленькою, схожою на ромашку, з-під маминих рук вийшла червона троянда, а тоді блакитна волошка.
І тільки-но дротики почали з допомогою стрічок і клею перетворюватися в стебла, як прокинулась маленька.
Але вона не заважала. Просто дуже уважно спостерігала за маминими рухами.
Тоді разом поклали крихітний букетик у вазочку.
-- А завтра зробимо ще? -- спиталась Ніна маму з таким проханням, що їй залишилось лише посміхнутися і кивнути головою.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна