Бегемотики (іграшки)

Одного разу в будинку, де жили двоє чудових маленьких дітей з'явилось щось таке цікаве.
З кнопочками, ручечками.
А ще йому для роботи потрібні були ниточки і тканина.
Ниточка весело крутилась-вертілась, залишаючи з допомогою голочки на тканині рівні доріжки.
"Ж-ж-ж!" -- шуміла машинка, привертаючи увагу братика і сестрички.
Вони навіть про іграшки на певний час забули.
Кілька годин роботи, а потім тиша. Мама вже сама взяла голку з нитками до рук.
Вперед-назад, вліво-вправо. Голочка кілька разів стукнулась об щось тверде.
"Наперсток!"
Але тут напружені пальці трішечки зісковзнули, і голка замість тканини проколола палець.
Жінка боляче скривилась, але роботи не припинила: хотіла закінчити, поки дітки сплять.
Ниточка робить чіткі рухи, перетворюючи окремі детальки у справжню іграшку.
-- Дивіться, бегемотик, -- показує мама нову іграшку.
-- Мотя! -- радіє хлопчик, і бере його до рук.
Донечка теж тягне ручки, показуючи братику, щоб дав їй.
-- Топ-пот, топ-топ! -- перебираючи іграшковими ніжками, пересувається Тимур в сторону Аліси з бегемотиком.
-- Зараз ми її одінемо, -- сказала мама, перетворюючи сіренького бегемотика у справжню принесу.
На голові через хвилинку опинились дві руденькі косички, на шиї -- мамине намисто.
-- Красуня, правда? -- спитала мама Ліда і діти енергійно закивали голівками.
В їхніх оченятах було стільки радості, що жінка зрозуміла: ей бегемотик -- лише початок.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна