Листівка для бабусі

Наступного дня Жанночка сама побігла до чарівної скриньки з папером, ножицями і клеєм.
-- Хочу літо, -- сказала маленька мамі.
--Може, бабусі листівочку до свята зробимо?
-- Так, так!
На аркуш незабаром гіркою лягали стрічечки жовтого, червоного, синього, зеленого, рожевого і бузкового кольорового паперу.
Тільки цього разу папірці вперлися, і ніяк не накручувались.
Жовті стрічечки намагались втекти з-під пальців, а червоні не хотіли крутитися.
--Невже вони не хочуть ставати квіточками і метеликами? --спиталась в розпачі матуся, але відразу ж після цього смужечки стали слухняніші.
Жовті стрічечки за кілька хвилин перетворились на сонечко. 1 коло з 6 промінцями лягло у верхньому куточку.А, заглядаючи у вікно, ще й раділи жовті смужечки, що яскравіші за те, за вікном.
Сині стрічечки стали 3 волошками, червоні --2 маками, а бузкові... Гарненьким бантиком збоку.
--А, давай, ми ще й метеликів на квіти посадимо.
І над квітами присіли 4 барвисті метелики з ракрученими ріжками.
--Гарненько як! --раділа дівчинка.
Тут через кватирку подув вітерець, і вусики заворушились, а на якусь мить Жанночці здалося, що той, крайній рожево-жовтий метелик ось-ось змахне крилами і полетить...
--Треба й вусики приклеїти, щоб вітер не підхопив, -- сказала мама, виводячм донечку з казки.
--Не треба, так цікавіше!
І вона й далі спостерігала за ворушінням крихітних вусиків.
А ти як думаєш, бабуся зраділатакому подарунку?

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна