Пташки-валяшки

Серед ниток і тканини, серед спиць і голочок заховалось кілька пучків шерсті.
Кольору стиглої малини і гречаного меду, жовта, наче кульбабка і зелена, мов весняне листя шерсть привернули увагу. Але не майстрині, а її непосидючого синочка Ігорчика.
--Яка м'якенька! Яка легенька!
Малюк витяг, і вже хотів знахідку перетрорити на м'ячик, як мама запропонувала:
--Може, краще пташечок наробимо?
--А як?
Цікавість взяла верх над невгамовністю, і син тихенько присів біля мами.
--Ось цією голочкою. Вона вміє робити дива!
Так медовий пучечок спочатку поділили, покололи шматочки шерсті, поки вони не перетворились на крихітні крильця і хвостики.
Одна з пташечок мала жовтий животик, інша рожевий.
Зелена шерсть перетворилась у галявину, залишки рожевої у квіточки, але голочка-чарівниця не зупинялась, перетворюючи жовту шерсть у крихітних курчаток,
І різнокольорові шерстяні пучки з радістю корились голочці, адже вони більше не будуть лежати безцільно в скринці.
Пташечок мама з Ігорчиком посадять на квітчані штори, а курчатками на галявині вони з радістю гратимуться.
Тільки вже завтра.
Зараз вже пора вечеряти і спатки лягати.
Може, малюку присниться ще якась нова іграшка, яку вони з матусьою обов'язково зроблять.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна