Історія одного яйця. Казка до Великодня

--Ко-ко-ко! --чулося з всіх боків.
Але маленькому Яєчку навіть не хотілось відкривати оченята: у гніздечку було тепло і затишно.
І малюк охоче заснув.
Його розбудило щось дивне. Мами-курки не було поруч, а його схопило з трьох боків щось тепле, забрало з гніздечка і поклало між таких самих яєчок.
Всі вони погойдувались з боку в бік, коли їх несли.
Яскраве сонечко на блакитному небі спробувало зігріти яєчка у фартушку господині, а кілька курочок кинулись на захист своїх діток, але змінити щось не вдалось.
Найменше серед усіх Яєчко прокотилося з краю до краю, і вже готове було вискочити з фартушка, як господиня підняла вище фартушок:
--Ледь не розбила.
Яєчко злякалось. Воно не хотіло битися. Його бажанням було лише вернутися в тепле гніздечко до мами-курки.
--Скрип-скрип, --відчинились двері, пропускаючи господиню в хату.
Тут було тепліше, ніж на вулиці, чому наш малюк невимовно зрадів.
Але господиня пройшла до ще одних дверцят, відчинила їх, і на яєчок подуло холодом.
Одне за одним яйця виклали в холодильник, а дверцята закрились.
--Холодно і темно!-- подумало наше Яєчко, і щоб зігрітися, щільніше притиснулось до сусіда, а тоді заснуло.
Тишу і прохолоду переривало лише відкривання дверей.
Теплі руки взяли одне, друге яйце, легким дотиком зігріло найменше, але не встигли двері зачинитися, як...
--Бух! Хрусь!
--Ой, все таки розбила, -- забідкалась господиня, закриваючи дверцята.
Яєчко встигло лише розгледіти внизу щось жовте і білі уламочки.
Цікавість змінилась легким переляком від того, що можна так розбилися і малюк сильніше притиснувся до сусіда.
Холодильник відкривався щодня, навіть по декілька разів.
Ще раз чи два господиня витягала таких схожих на наше Яєчко побратимів, але найчастіше вона банку з чимось білим забирала, а пізніше ставила на місце.
--Ой, смачну кашу зваримо, --говорила вона комусь.
З-за закритих дверей чувся лише тоненький голосок, а слова зникали в легкій яєчній дрімоті.
Одного ранку на кухні була справжня метушня.
Тимчасову домівку Яєчка відчинили, а його самого поспіхов схопили, складаючи до великих долонь ще кілька білолицих братиків.
Тоді почулось шуркотіння, і малюка загорнули у щось тепленьке.
"Знову темно," --подумав він і вже приготувався подрімати, як його схопили і, легенько потрушуючи, понесли геть.
"Голова крутиться, не поспиш".
"Ж-ж-ж," --чулося Яєчку в темноті, але легке покачування заколисало.
Прокинулось поно від різкої зупинки.
Тоді його знову несли.
"Світ крутиться," --думав малюк, коли його розвертали. -- "Світло!"
Але радість довгою не була.
Яєчко встигло побачити вербові котики на столі перед собою, швидко опинилось у чиїсь теплих долонях, а потім у прохолоді холодильника.
"Знову те саме," -- засумувало воно.
Але так тривало не довго.
Тут іноді так близько до холодильника дзвеніли дитячі голоси, що замість постійної дрімоти Яєчко з нетерпінням їх чекало.
--Мамо, дивись, я паска написала, --щебетала одна з дівчаток.
--Хоцю моко! --пищала менша, відкриваючи холодильник і намагаючись вийняти банку.
"Хоч би про яйця не згадала, бо крихітні пальчики за три дні вже двох друзів не втримали," --переживав малюк.
Та він все таки потрапив у руки. Але великі, теплі і обережні.
Раптом його опустили в щось гаряче і солоне разом з кількома побратимами.
Яєчко подумало, що замість такої спеки можна було б і далі прохолоджуватись у холодильнику.
Та варилось воно не довго, і його занурили в холодну воду.
-- Дітки, ходіть яйця фарбувати, --кликала матуся.
І дівчатка поспішили до столу.
--Крапанки робимо? -- спитала жінка, і, коли донечки погодились, запалила на столі свічку.
Наше Яєчко опинилось у крихітних ручках, а до боків почало торкатися щось гаряче, залишаючи на білих бочках жовтуваті крапельки.
-- Хоцю зовте, --сказала маленька і вкинула яйце у тарілку перед собою.
Малюк подивився на свою купіль.
"Гарний колір!"
Його кілька разів перевертали, тоді вийняли і поклали сохнути.
"Я синій!" --крихітні оченята, що опинились зараз знизу, прискіпливо подивились на помальовані бочки.
Через кілька хвилин, коли Яєчко висохло, його взяли до рук. Маленьких і дуже обережних.
--Я наклею на нього вербові котики!
Малюку було цікаво і трішки лоскотно.
А тоді його поклали назад у холодильник.
Хоч і не надовго.
У кошику пахло ковбаскою і хроном, а посередині красувалась Паска, рум'янощока красуня.
Малюка поклали якраз між нею і кружечком ковбаски.
Кошика обережно прикрили і понесли.
Після того, як зняли серветку і запалили поруч свічечку, Яєчко заворожено дивилося на світло.
Аж поки на нього не впало кілька великих крапель води. Це трохи налюкало малого. Захотілось сховатись.
Дивно, але його бажання швидко здійснилося --кошика знову накрили і понесли назад.
Потім все акуратно повикладали і склали у холодильника.
Наступного ранку господиня все подіставала, гарно нарізала, накрила святковий стіл.
Всі помолилися Богу, і сонечко поцілувало своїми промінчиками яйця і паску.
Кожен взяв по яєчку-крашанці і почали стукатись.
Малюк же лежав на тарілці.
Він навіть не радів, що його залишили там, адже так весело стукатись.
У тарілочці поруч збиралась вже жовта, червона, зелена шкаралупки.
Тоді кілька яєчок, разом з нашим поклали в прозорий кульочок і поїхали до бабусі в село.
Машина зупинилась, і Яєчко почув рідне "ко-ко-ко", побачив маму-курку, а біля неї маленьких жовтеньких курчаток. І так радісно стало малюку, що зовсім не боявся тепер розбитися.
А в будинку його взяла до рук його перша господиня.
Найменша дівчинка піднесля до синього яєчка оранжеве, почувся стук.
--Христос Воскрес!
І на стіл почали падати сині уламочки.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна