Все можна?

Чарівник Все Можна сидів перед своєю магічною кульою і уважно вдивлявся у дитячі личка.
--Мамо, а можна, я не буду лягати спати? -- з надією питалась мала Софійка. --Там по телевізору має новий мультик йти, а я його пропущу.
-- Сонечко, а звідки візьмуться сили для нових ігор?
І засмучена крихітка разом з мамою йшла до ліжечка.
Картинка змінилась.
--Андрійку, не можна торкатися лампочки!
Матуся забирала крихітного хлопчика від настольної лампи, до якої той намагався дотягнутись...
-- Не можна їсти багато цукерок, буде животик боліти, краще супчика поїж.
--Але він не такий смачний...
-- Не можна лізти у калюжу, будеш брудний, а ми йдемо в гості...
Картинки змінювали одна одну дуже швидко, чарівник дивився на засмучені дитячі оченята, і... Помах чарівної палички переніс всіх сюди.
--Любі дітки, радий вас вітати у своїму королівстві, де все можна!
Чарівник посміхнувся, а всі новоприбулі захлопали.
І тут почалося...
Всі, хто не хотів лягати ввечері спати, грались, дивились мультики, співали чи танцювали.
Замість супу чи каші діти насолоджувались шоколадом та тістечками.
А замість уроків, гасали на роликах. Ще можна було не чистити зуби, не розчісуватись.
Тільки на наступний ранок:
--Ой, пече! -- найменший хлопчик попік пальчики об лампу.
--Зубчик болить! - кричала Оленка, яка перед цим цілий день їла самі цукерки. --І животик.
--Не можу волосся розплутати, воно до ліжка причепилось!
--А я спати хочу!
--Дайте мені яблучко! Я на горозі серез огірочків його не знайшов.
--У мене оченята від телевізора болять!
Чарівника якраз удома не було. Пішов по своїх магічних справах.
Повернувся, а тут плач за плачем.
Того дверцята прищемили, той дострибався, що впав зі сходів, у ще когось зубки болять.
Він сплеснув долонями і настала тиша.
--Що тут робиться?
--Хочу до бабусі, --плакала крихітка. --Вона готує такий смачний супчик. І обіймає, і казки розповідає.
--Але вона забороняє цукерки, а тут їх можна! -- захищався чарівник.
--А я хочу книжку з мамою почитати і спати у своє ліжечко лягти, -- рямсав Павлусь.
-- Тут не треба вчити букви і писати слова. Ось, поглянь і ліжечко, як твоє...
--Але мами нема!
--Та вона ж тобі мультики забороняє!
Все Можна оглянувся. Всі такі веселі ще вчора дітки просились до бабусь і матусь.
Але в його королівство дорослих не пускають. Бо ті мають правила і заборони.
Хоча й плач дитячий він не любив.
Чарівник змахнув своєю паличкою, і всі повернулись додому.
Тепер ті дітки, що побували в гостях у чарівника Все Можна знали, що коли їм щось не дозволяють, то для їхньої ж користі.
А чародій почав робити малюкам приємні сюрпризи: то з вітром кульку принесе, то у косах бантики заплете, то хмаринку на морозиво перетворить, чи рибку покаже малюку, що боїться води.
От і ти слухайся старших, а то забере тебе Все Можна до себе.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна