Русалонька

...
Світле, як місячне сяйво довге волосся спадало на руки і тяглося кінчиками аж до хвоста. На руках сяяли перли, а на голові -- маленькі мушлі тримались короною.
Русалонька весело засміялась, коли Промінчик сів їй на носа, і лагідно сказала товаришу:
--Давай, попливемо ген до коралового рифа.
І вони втрьох помчали, підіймаючи над водою безліч маленьких солоних краплин.
Промінець не відставав: він ще риф не бачив.
А той, переливаючись червоним, блакитним, жовтим, підставляв сонцю свої боки.
Русалонька привіталась з рибками- зебрами, рибами-клоунами, морським коником. Тоді сіла на велетенську мушлю і почала співати.
Пісня лилась такою ніжною мелодією, що зверху, над морем, затих вітерець...

Книжку-казку можна придбати у автора за посиланням https://www.facebook.com/profile.php?id=100000578024768